Труба трубi?

«Євросоюз змушений констатувати свою небезпечну залежність від поставок російських газу і нафти. ЄС необхідно інвестувати в інфраструктури для придбання скрапленого газу та інші джерела енергії, щоб не залежати такою мірою від Москви», — заявила Єврокомісія, представляючи 28 травня рекомендації з енергобезпеки. Ґрунтовний звіт, представлений у Брюсселі главою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, наводить дані про ступінь залежності ЄС від газу та нафти з Росії. Впродовж останніх 10 років ЄС отримував за рахунок імпорту 53 відсотки необхідних йому енергоносіїв. Такий імпорт коштував Європі один мільярд доларів щодоби. Москва надалі залишається головним постачальником нафти і газу до ЄС. На РФ припадає 39 відсотків газового імпорту Європи і 33 відсотки її нафтового імпорту, повідомив Баррозу. Він зазначив, що впродовж останніх років європейці скорочували обсяги закупiвель російського газу, але минулого року обсяги поставок повернулися майже на рівень до кризи 2008-2009 років.

2013 року ЄС придбав у Росії 133 млрд. кубометрів газу, з яких 63 млрд. кубів пройшли транзитом через Україну. Загальний обсяг імпорту становив 480 млрд. кубів. Найбільш залежними від російських поставок є Німеччина (на 43 відсотки) та Італія (на 35 відсотків). У звіті Баррозу детально проаналізовано, що робити, якщо, з огляду на конфлікт Москви і Києва, поставки російського газу припиняться. Відповідь песимістична: без цього газу Європа може обійтися лише деякий час і заплатить за це високу ціну. Вирішенням для ЄС може бути звернення до інших постачальників чи використання власних газових резервів. На цей час обсяги таких резервів незначно перевищують 47 млрд. кубометрів, а європейські газові сховища заповнені на 58,6 відсотка — повідомила Єврокомісія. З альтернативними постачальниками — інші проблеми. Так, Норвегія працює на межі свого газовидобутку і може лише на кілька днів довести свої поставки до 130 млн. кубів щодоби. У довготерміновій перспективі Норвегія може збільшити поставки до ЄС iз теперішніх 99 до 109 млрд. кубів.

Скраплений газ обходиться дорожче, ніж російський. Збільшення обсягiв російського газу по «Північному потоку», через Балтику та Німеччину, також не є найкращим вирішенням, оскільки залежність від Москви залишається. У своєму звіті Єврокомісія пропонує довготерміновий план конкретних заходів iз підсилення енергетичної безпеки. Окрім будівництва терміналів для прийому скрапленого газу, звіт містить пропозиції та розрахунки з інвестицій у вуглевидобування, ядерну енергетику, розробку видобутку сланцевого газу та відновні джерела енергії. Свій план заходів iз розвитку альтернатив газу і нафті Путіна Єврокомісія представить на саміті ЄС 26—27 липня.