Титаніки вітчизняного суднобудування

На даний час на Миколаївщині без роботи та без зарплати залишаються понад п’ять тисяч суднобудівників. Днями Росія офіційно заявила: все, що пов’язано з військовою промисловістю, повинно вироблятися на її території. У Російській Федерації офіційно прийнято державну програму розвитку власного суднобудування. Це означає, що співпраця з Україною найближчим часом буде зведена до нуля. Щоб врятувати вітчизняне суднобудування, нашим політикам доведеться шукати нових ділових партнерів у Європі та країнах Азії. На це може піти не один рік. А доти людям необхідно платити хоча б мінімальну зарплату. Саме з цієї причини перспективи для суднобудування в Україні є більш ніж туманними.

Уперед до... розвалу

Відповідальність за банкрутство суднозаводів Миколаєва та Херсона нинішня влада цілком і повністю поклала на представників Партії регіонів. І дійсно — саме з їх «легкої руки» були зупинені виробничі потужності флагманів вітчизняного суднобудування. «Я можу з усією відповідальністю сказати, що бізнесмен із Росії пан Вадим Новинський успішно завершив свою програму знищення нашого вітчизняного суднобудування, — раніше прокоментував цю ситуацію член політради ВО «Батьківщина» Вадим Меріков. — Ця хитра схема розвалу раніше вже була добре відпрацьована на Чорноморському суднобудівному заводі, а також на Херсонському суднобудівному заводі та Суднозаводі імені 61 комунара. Щоразу, опиняючись у руках «олігарха-регіонала» Новинського, найбільші суднобудівні заводи нашої країни проходили через один і той самий сценарій з припинення існування верфі з подальшою процедурою банкрутства».

Солідарний з ним і голова комітету порятунку Чорноморського суднобудівного заводу Ігор Овдієнко. «Без сумніву, що на критичну ситуацію, яка склалася з суднобудуванням у Миколаєві та Херсоні, вплинула «допомога Росії», — заявив Ігор Овдієнко. — Всі проблеми у нас почалися якраз після того, як пішли наші замовники з Голландії та Норвегії. Як тільки до влади прийшов Віктор Янукович, до нас зачастили росіяни. І їх ставлення до повного розвалу суднобудування в нашій країні більш ніж спокійне. Я б навіть сказав, що нам «допомогли» докотитися до такого потворного стану справ».

Сам же народний депутат від Партії регіонів Вадим Новинський назвав подібні твердження провокацією. «Зараз ситуація в усьому світовому суднобудуванні критична, — виправдовується він. — Працюють тільки верфі в Китаї, Японії, Південній Кореї. Раніше ми могли сподіватися на замовлення з Росії на загальну суму в 4 мільярди доларів (за рахунок будівництва траулерів і газовозів). Однак за нинішньої політичної ситуації в Україні це завдання практично нездійсненне»...

Зарплата через суд

Тим часом майже через вісім місяців робітники Миколаївського заводу ім. 61 комунара нарешті побачили свої кревно зароблені гроші, і то завдяки роботі міської прокуратури. За рішенням прокуратури Миколаєва з нагляду за додержанням законів у військовій галузі південного регіону України, працівникам виплатили більше 20 мільйонів гривень зарплати. Таким чином заборгованість була погашена перед 826 працюючими і 500 раніше звільненими працівниками. Як повідомили в прес-службі державного концерну «Укроборонпром» (нинішній власник суднозаводу), проблеми на Суднозаводі імені 61 комунара почалися після того, як два роки тому фахівці Державної виконавчої служби наклали арешт на рахунки та майно миколаївського підприємства. Позов подало спільне україно-грецьке підприємство — одна з компаній грецького судновласника Анастасіса Ласкарідіса. Через це робота нашого суднозаводу була повністю заблокована, крім того, постраждала репутація: злякавшись проблем, відійшло багато потенційних клієнтів.

Ще сумніше йдуть справи на Миколаївському суднозаводі «Океан». Відомо, що зараз на цьому підприємстві тільки борги із заробітної плати перед робітниками становлять близько десяти мільйонів гривень. Підприємство перебуває у сфері інтересів нардепа Вадима Новинського, але не входить до його холдингу. При цьому на контроль над заводом також претендував інший нардеп — Костянтин Жеваго. У грудні минулого року Господарський суд Миколаївської області своєю постановою визнав підприємство банкрутом. Уже після зміни влади в Україні Вищий госпсуд України скасував це рішення. Однак як це вплине на ситуацію, поки що не відомо. Адже багато фахівців-суднобудівників за цей час встигли виїхати з країни за кордон. Як результат — відновлювати роботу на підприємстві просто нікому.

А найдраматичнішим чином склалася доля Чорноморського суднобудівного заводу. Після декількох років судових позовів потужності цього підприємства просто порізали на металобрухт, а виручені гроші частково зникли в невідомому напрямку, частково пішли на оплату відпусток тих робітників підприємства, які були звільнені (понад 500 осіб). Як відомо, раніше це підприємство перебувало у власності держави, проте у 2003 році було продано Фондом держмайна України приватним особам. Пізніше було доведено, що при приватизації пакета акцій державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод» були допущені грубі помилки . А далі пішов період невизначеності: рішенням суду підприємство то поверталося в держвласність, то переходило назад у приватні руки. Все це призвело до того, що навіть перші особи Миколаєва вже самі не знали, хто в даний час є власником Чорноморського суднобудівного заводу й кому можна пред’явити претензії. На суднозаводі мало не щодня спалахували бунти серед робітників. Однак через невизначену позицію профспілкового комітету суднозаводу прості люди так і не змогли нічого добитися. Більшу частину суднобудівників звільнили. А ті, хто залишився на своїх робочих місцях, не мають ані роботи, ані зарплати вже кілька років.

Хто вкаже шлях до порятунку?

Під час свого візиту до Миколаєва Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що «не бачить економічних причин для простою суднозаводів у цьому регіоні». Він запросив до Києва «на килим» «губернатора» Миколаївської області Миколу Романчука та нардепа Вадима Новинського, щоб розібратися в проблемі суднобудування в Миколаєві. «Зараз світовий ринок зростає, існують неймовірні обсяги потреб у суднобудуванні, — зазначив Арсеній Яценюк. — На жаль, поки миколаївські суднобудівні заводи не завантажені, але цю ситуацію потрібно виправляти».

Оптимізм Прем’єр-міністра вселяє надію, але хто візьме на себе відповідальність за багатомільйонні борги гігантів суднобудування в Миколаєві і, перш за все, із зарплати?

Те, що ситуацію можна виправити, доводить цілком позитивний досвід Херсонського суднобудівного заводу (ХСЗ). На даний час це підприємство працює більш-менш стабільно. Керівництву суднозаводу вдалося отримати замовлення на будівництво повнокомплектних танкерів проекту RST27 для компанії, зареєстрованої на Мальті. До речі, ХСЗ заробив на цьому проекті рекордну для України суму — 50 мільйонів доларів. Хоча не секрет, що для будівництва довелося в терміновому порядку викликати робітників із Миколаєва, а також використовувати обладнання, взяте в оренду на інших підприємствах. Свого давно немає: під час кризи порізали на металобрухт, щоб оплатити борги.

«Жоден судновласник не ризикне прийти із замовленням на територію потенційного збройного конфлікту, — говорить експерт у галузі суднобудування, головний редактор видання «Морські бізнес-новини України» Олександр Діордієв. — Жоден вантажовласник не працюватиме з портом, де неможливо відстояти в місцевих і міжнародних судах свої інтереси у випадку конфлікту. Тому для того, щоб суднобудування на Україні відродилося, в першу чергу необхідно врегулювати всі без винятку політичні конфлікти. А скільки на це піде часу — невідомо»...

Вихід є?

На думку краєзнавця з Миколаєва В’ячеслава Головченка, історично так склалося, що вся морегосподарська діяльність в Миколаєві ще за часів СРСР була «заточена» саме під військове суднобудування. Тут народилися більшість кораблів Чорноморського флоту і багато унікальних суден радянського військово-морського флоту. А переоснащувати такі гіганти — дуже витратна справа. «Як один із креативних виходів з ситуації я б запропонував проведення виставок і ярмарок яхтового та інших водних видів спорту на базі Миколаївських суднозаводів, — каже В’ячеслав Головченко. — Також варто розвивати центри підготовки персоналу як для проектування, так і експлуатації суден».

А от депутат Миколаївської міськради Юрій Антощенко згоден з тим, що треба більше уваги приділити співпраці з потенційними партнерами з Європи. «Усього кілька десятків країн у світі вміють будувати кораблі, і одна з них — Україна, — каже Юрій Антощенко. — Тому ми повинні використовувати весь свій конкурентний потенціал, свою перевагу, щоб відродити галузь». Зараз на світовому ринку суднобудування набирає обертів. За даними міжнародної консалтингової компанії IHS-Maritimе, торік обсяг отриманих верфями нових замовлень показав найвищий рівень з 2007 року, коли спостерігався суднобудівний бум.

Також не варто забувати і про те, що розвиток суднобудування в Україні зробить позитивний вплив і на суміжні галузі — моторо- і приладобудування, машинобудівні заводи, виробництво нових матеріалів. Крім того, суднобудування відкриває абсолютно нові транспортні можливості. Зокрема, для експорту українського зерна комбінованим річково-морським шляхом. Держава повинна підтримувати галузь не на словах, а на ділі. Інструментами підтримки повинні бути податкові пільги, спеціальний режим кредитування, стимулювання інновацій, сприяння модернізації та створення вільних економічних зон.