Європа обирає радикалів

У ЄС підбивають підсумки виборів до Європарламенту, що тривали з 22 по 25 травня у всіх 28 державах-членах Європейського Союзу. Як зазначають експерти, значний вплив на ці вибори мала криза, що триває вже п’ять років. Скарги чути відусюди: проблемні країни нарікають на заходи суворої економії, а багатші — на загальну стагнацію. Винуватцем своїх негараздів мешканці окремих країн часто називають Євросоюз. Що не могло не позначитися на результатах.

Згідно з оприлюдненими вчора попередніми результатами підрахунку голосів, 751 євромандат політичні сили розподілили між собою таким чином: Європейська народна партія здобула 28,2% голосів, і отримує 212
місць у законодавчому органі ЄС, Прогресивний альянс соціалістів і демократів — 24,6% (185 місць), Альянс лібералів і демократів за Європу — 9,45% (71 місце), Зелені / Європейський вільний альянс — 7,3% (55 місць), Європейські консерватори і реформісти — 5,3% (40 місць), Європейське об’єднання лівих сил та Північного альянсу зелених і лівих — 6% (45 місць), Європа свободи та демократії 4,8 (36 місць), Незалежні — 5,3% (40 місць), інші — 8,9% (67 місць).

Експерти не помилилися, прогнозуючи високий результат крайнім правим партіям, які сукупно набрали більше 100 мандатів. Як передбачає Карел Ланно з Центру досліджень європейської політики, через це новому складу Європарламенту буде ще важче дійти згоди, ніж попередній каденції: «Депутати будуть змушені покладатися на домовленості з іншими фракціями набагато частіше, ніж у минулому скликанні. Європейській народній партії знадобиться підтримка двох або трьох менших фракцій, щоб проголосувати за те, проти чого виступають соціалісти».

Євроскептики, можливо, утворять нову фракцію. До неї можуть увійти представники крайніх спектрів: від лівих сталіністів до правих неонацистів. Значну частку голосів здобули партії, що протестують проти імміграції та інколи сповідують дуже радикальні ідеї.

В охопленій кризою Греції опозиційній лівацькій партії «Сіріза» вдалося випередити партію влади, тоді як неонацистська партія «Золотий світанок» посіла третє місце з 10% голосів. В Австрії крайня права Партія свободи продемонструвала третій результат. У Німеччині перемогу здобули консерватори Ангели Меркель, проте створена лише торік партія «Анти-ЄС — Альтернатива для Німеччини» подолала прохідний бар’єр у 5%. У Данії та Італії партії, скептично налаштовані щодо Євросоюзу, або перемагають, або посідають друге місце.

У Франції ж упевнено лідирує радикальний правий «Національний фронт» (25%) на чолі з Марін Ле Пен, яка своїм кумиром вважає президента Росії Володимира Путіна.

У порівнянні з попередніми євровиборами 2009 року найбільша політична сила Європарламенту, Народна партія, втратила на користь радикалів 62 мандати, соціал-демократи — 10, «зелені» — два мандати.

Громадяни дають Євросоюзу ще один урок — це неявка на виборчі дільниці, яка дедалі зростає. Якщо на перших виборах до цього органу 1979 року проголосувало 61% виборців, то 2009 року — лише 43%. Цього разу показник був майже таким самим, але явка по окремих країнах дуже різнилася. Найбільшу активність продемонстрували виборці Бельгії та Люксембургу — по 90%, Мальти — 74,8%, Італії — 60%, Греції — 58% і Данії — 56%. Натомість майже повну байдужість до виборів висловили мешканці Польщі — 22,7%, Словенії — 20,96%, Чехії — 19,5% та Словаччини, де на дільниці прийшло всього лише 13% виборців.

За результатами виборів, найбільші шанси обійняти посаду голови Єврокомісії (уряду ЄС) має екс-глава уряду Люксембургу, а тепер очільник Європейської народної партії Жан-Клод Юнкер. У такому разі посада Верховного представника ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки за квотним принципом відійде соціал-демократам. А отже, її напевне не посяде один із найбільших друзів України в Євросоюзі, представник Польщі Радослав Сікорський. І це при тому, що високий результат французьких, британських та інших радикалів зумовлює велике проросійське лобі в новому складі Європарламенту.