Ухвалений 8 квітня Верховною Радою Закон «Про відновлення довіри до судової системи», який також називають законом про люстрацію суддів, не виправдав покладених на нього сподівань. Так, згідно iз законом, голів судів, їхніх заступників і секретарів судових палат було звільнено, а на їхнi місця мали обрати нових служителів Феміди, але вже не Вища рада юстиції, а самі судді шляхом голосування.
Як показала практика, блага ціль не дала потрібних результатів — судді дружно проголосували за поновлення на посадах своїх найодіозніших колег. Так, в Окружному суді міста Києва зберіг за собою крісло Павло Вовк. Саме за його головування Окружний суд 1 грудня 2013 року задовольнив позов Київської міськдержадміністрації про заборону масових зібрань на центральних вулицях столиці. В Апеляційному суді міста Києва на безальтернативній основі обрали голову — Антона Чернишенка та заступника з цивільних справ — Ганну Крижанівську. Обоє обіймали ці посади до люстрації.
З такою ж проблемою зіткнулися і у Львові. Зокрема, Личакiвський, Галицький, Шевченкiвський, Сихiвський, Залiзничний районнi суди Львова обрали старих керівників. «Судді показали, що вони ще не готові стати незалежними. Ми будемо порушувати питання про новий набір суддівського корпусу на основі відкритого конкурсу, який проводитиме населення», — цитує реакцію голови Люстраційного комітету Єгора Соболєва видання «Обком».
Досі не визначилися з головою у Вищому адміністративному суді. У прес-службі храму Феміди повідомили, що дату виборів нового керівництва ВАС перенесли для безпеки суддів. І відбудуться вони, ймовірно, вже після 25 травня. Поки обов’язки голови там виконує Катерина Леонтович.
Зміни відбулися лише у спеціалізованих судах. У Вищому господарському суді (ВГС) замість Віктора Татькова головою обраний Богдан Львів, у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ замість Андрія Солодкова обрали Бориса Гулька. Очевидці кажуть, що тут вибори проходили не без тиску євромайданівців.
Тим часом закон про люстрацію ще можуть визнати неконституційним. З таким поданням 19 травня до Конституційного Суду України звернулося 76 народних депутатів.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
