Бал для попелюшки

Випускний бал — це час, коли хочеться бути особливим, неповторним, щоб запам’яталося на все життя. На жаль, не для всіх випускний бал — це свято. За даними психологів, через фінансові проблеми кожен другий випускник iз числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не планує йти на свій випускний вечір. Хоча б частково виправити ситуацію взялися активістки херсонського об’єднання жінок «Ініціатива» — їхніми стараннями 15 дівчат і 10 юнаків, які закінчили школу з відзнакою, отримали до випускного балу подарунки від благодійників — вечірні сукні та костюми.

Це стало можливим завдяки програмі «Підготуй сироту до випускного балу». Дехто з ініціаторів на собі відчув, що таке бути попелюшкою. «Я сама виховувалася в бідній сім’ї — мені ще не було й 15 років, коли не стало батьків. І мені було дуже страшно, адже тоді нас сиротами залишилося шестеро неповнолітніх дітей. Бідність не дозволила мені вибрати гарне вечірнє плаття для випускного балу в школі. І це дуже запам’яталося мені», — ділиться спогадами лідер жіночого об’єднання «Ініціатива» Зоя Бережна.

У дівчат, які отримали подарунки, не менш драматичні долі. «У мене були мама і тато, але батько від нас пішов, коли мені було 2 роки. З тих пір я жила з мамою і бабусею. Бабуся померла у мене на очах, коли мені було 6 років. Мама через це почала пити. Був жахливий час ... Так і жили: вона пила, грошей не вистачало. Потім, коли мені виповнилося 10 років, у мене з’явилася сестричка. Мама продовжувала пити, я гляділа її. А мама жила з чоловіком, який мене бив. Закінчилося все це тим, що у віці 13 років нас iз сестрою забрали до притулку. Ми пробули там 5 місяців. Потім нас забрали добрі люди — рідний дядько моєї сестри і його дружина. У них на той момент уже була своя дитина. А зараз дітей у нашій великій родині четверо», — розповідає 16-річна Олена Брюхно.

Випробування випали і на долю Ані Хотенко. «Батька у мене не було, я його ніколи не бачила і нічого про нього не знаю. Завжди жила з мамою і бабусею. Але, коли я була зовсім маленька, мама несподівано зникла. З тих пір про неї нічого не відомо. Ми її шукали, бабуся зверталася до міліції, але маму не знайшли. Зараз я живу з бабусею, вчуся добре. У мене тільки дві «сімки», інші «вісімки». Хочу вступити до Харківського інституту й отримати спеціальність слідчого», — ділиться планами випускниця.

Для усіх їх увага жінок із клубу «Ініціатива» — неабияка радість. Старшокласники, а особливо старшокласниці, готуються до шкільного випускного балу дуже серйозно, iнодi навіть серйознiше, нiж до зовнішнього тестування. Крім сукні, продумують макіяж, зачіску, квіти. І тут поради старших дуже корисні. «Ми вибирали і купували взуття, одяг, аксесуари, подбали також про зачіски та макіяжі для дівчат. Усе це вимагає коштів. Велику підтримку нам надала ветеран війни і праці, кавалер ордена княгині Ольги, відмінник охорони здоров’я, Ольга Захарівна Фурсенко. Вона особисто збирала кошти протягом року і поставилася до своєї справи дуже натхненно, отож і підготувала наших випускників на вищому рівні», — розповіла одна з учасниць клубу «Ініціатива» Юлія Торопова. На кожного випускника меценати в середньому витратили 3 тисячі гривень. Але ж не тільки в грошах справа: пам’ять про прекрасне на випускному залишиться з випускниками на все життя.

Проект «Підготуй сироту до випускного балу» не обмежується лише святом у школі. Жінки з клубу «Ініціатива» залучають меценатів для постійної підтримки (в тому числі і матеріальної) сиріт. Це дає підліткам шанс здійснити свої дитячі мрії та, з часом, знайти своє місце в суспільстві.