Днями в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка було гамірно й велелюдно. Всюди лунала українська мова, дитячий гомін, то тут, то там виднілися вишиванки, натхненно сяяли очі. Така атмосфера — традиційна для церемонії нагородження переможців Міжнародного конкурсу імені Петра Яцика, яка нині відбувалася вже вчотирнадцяте.
Цього року, як зазначив голова журі конкурсу, у ньому взяло участь 5 тисяч школярів, учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів, військовиків. Понад тисячу робіт вийшли у фінал конкурсу, а нагороди отримали понад 70 найкращих. Прикметно, що серед переможців було багато учнів iз Криму та південного сходу України, що руйнує міфи про те, що там існують проблеми з українською мовою.
«Я уже втретє беру участь у цьому конкурсі. Я просто не могла не приїхати, не написати цей твір, не могла позбавити себе цього задоволення. Я в майбутньому бачу себе викладачем університету і вважаю, що викладач має розвиватися з різних боків, і ці конкурси — це сходинки до певного рівня знань», — ділиться враженнями з «УМ» одинадцятикласниця з Севастополя Люба Янковська. Вона зiзнається, що однокласники, особливо після останніх подій, по-різному ставляться до її вподобань. «Але ми домовилися, що цих тем не торкатимемося і на цьому ґрунті не будемо сваритися, бо кожен має право на власну думку», — усміхається дівчина.
А от у голосi її вчительки, Наталі Федорівни Іванко, відчувається нотка суму. «На сьогоднi українська мова в Криму залишається. Вчителі української мови — вони великі знавці своєї справи і великі патріоти, вони продовжуватимуть роботу. І діти дуже хочуть вивчати українську мову. Але в тій ситуації, де все може бути російськомовним, батьки дивляться на перспективу. Вони переводять дітей у російськомовні класи, але з вивченням української мови. Та й багато українців виїхало на материкову Україну, тому в україномовних школах після анексії Криму стало менше дітей», — констатує вчителька.
Не приховує тривоги й багаторічний головний редактор «Кримської світлиці» Микола Владзімірський. «Конкурси на знання української мови серед учнів шкіл та студентів у Севастополі та Криму проводили регулярно. Частина з них мала державну підтримку, але не таку могутню, як мають конкурси зі знання російської мови, переможці яких, наприклад, отримують, окрім грошових премій та призів, тижневі та 10-денні поїздки до Москви з відвідуванням там музеїв i повним пансіоном. Севастопольські діти є талановитими, зокрема в знаннях мови та літератури. Але для Севастополя питання підтримки української мови та розширення україномовного середовища мали неабияке значення — більшість випускників шкіл ставали громадянами Української держави і саме з нею пов’язували своє майбутнє. Нині таке твердження не є актуальним, хоча частина молодих людей стали студентами українських вишів», — каже він.
Відгукнувшись свого часу на заклик пана Миколи відзначити переможців українознавчого конкурсу в Севастополі, дитяча письменниця Оксана Кротюк ще в березні організувала збір дитячих книг для Криму. Підтримали ідею «Видавництво Старого Лева», «Веселка», «Дуліби», мистецька агенція «Наш формат», журнали «Пізнайко», «Малятко», «Барвінок», «Однокласник», багато письменників і просто небайдужих. Переможці конкурсу Яцика також отримали такі подарунки. А нещодавно вже друга посилка з книгами, долаючи блокпости, поїхала до Криму. «Ми вже відправили на півострів близько півтисячі книг, а ще частина чекає свого часу і в мене вдома, і ще у видавництві «Смолоскип» та у братів Капранових. Ця акція об’єднала нас. Я з листiв бачу, як українцям у Криму важлива наша підтримка», — каже письменниця.