У десяти країнах Центральної та Східної Європи підбивають підсумки 10-річного перебування у складі Європейського Союзу. І попри те, що у «старих» членів ЄС до Брюсселя є чимало претензій, «новачки» в приєднанні до європейської спільноти знаходять переважно позитиви. І йдеться не лише про час офіційного перебування в ЄС, а й період підготовки до вступу.
Як повідомляє Державна агенція інформації та закордонних інвестицій Польщі, від початку демократичної трансформації у 1989-му до цього року закордонні бізнесмени інвестували в польську економіку майже 300 мільярдів доларів. Причому більшу частину з них — уже в період членства країни в ЄС.
Чеські аналітики також задоволені результатами євроінтеграції. Якби ЧР не увійшла до складу Євросоюзу, її економічні показники були б значно гіршими, ніж тепер, стверджують автори аналізу, який держава замовила провести з нагоди 10-ї річниці вступу. Виходячи з цього звіту, без членства в ЄС минулого року ВВП Чехії був би на 12 відсотків нижчим, ніж де-факто, а її економіка зростала б повільнішими темпами. Автори звіту також стверджують, що якби країна вже тепер перейшла на єдину європейську валюту євро, то її доходи щорічно збільшувалися б на додаткові 25—60 мільярдів крон. За підрахунками авторів аналізу, роки членства Чехії в ЄС принесли їй додаткові 1,3 трильйона крон. Документ, який представив держсекретар з європейських справ Томаш Проуза, повністю спростовує критику вступу в Євросоюз як безпідставну.
А ТИМ ЧАСОМ...
Кандидат на посаду голови Єврокомісії (уряду ЄС) від Європейської народної партії, колишній прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, під час останніх теледебатів перед виборами до Європарламенту на німецькому громадському телеканалі ARD заявив, що жодну нову країну не можна приймати в Євросоюз до 2019 року.
Головний конкурент Юнкера, висуванець європейських соціалістів Мартін Шульц, який донедавна виступав за швидший вступ до ЄС Туреччини, тепер відмовився від такої позиції. І погодився з суперником, що впродовж наступних п’яти років Євросоюз не повинен розширюватися. Обидва політики зійшлися на думці, що впродовж найближчих п’яти років ЄС має сконцентруватися на власному зміцненні після фінансової кризи, а лише потім думати про можливе розширення.
Окрім Юнкера та Шульца, на пост голови Єврокомісії, яку нині очолює Жозе Мануел Баррозу, претендують Алексіс Ципрас, Гі Верхофстадт, Ска Келлер і Жозе Бове. Водночас Єврокомісію може очолити й хтось інший. За прогнозами експертів, ім’я нового голови ЄК стане відомим не раніше липня, але, швидше за все, вже у вересні. Після обрання нового складу Європарламенту зміни відбудуться також і в інших керівних органах ЄС. Зокрема, буде переобрано голову Європейської Ради (нині її очолює Герман Ван Ромпей) та верховного придставника Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики розширення Кетрін Ештон.