Руйнівні повені, які затопили значну частину Балкан, потроху відступають, і влада постраждалих країн починає підраховувати збитки. Ситуація невтішна. Велика вода завдала шкоди більш ніж 1,6 мільйона мешканців Боснії та Сербії. Мільйон боснійців — понад чверть населення країни — не мають доступу до питної води. Понад 100 тисяч людей змушені були залишити затоплені будинки, які стали непридатними для подальшого проживання. Цей паводок вважають найбільшим за понад століття.
Упродовж трьох діб випала тримісячна норма опадів. Сильні зливи спричинили величезну кількість зсувів ґрунту, від яких найбільше потерпає Боснія. Є ризик, що стихія зрушить iз місця міни, що залишилися в землі з часів війни 1990-х років. Вода може винести їх аж до Чорного моря. «Ми маємо близько 9400 мінних полів із загальною кількістю приблизно 120 тисяч мін, які зараз опинилися під смугою завалів завдовжки майже 200 кілометрів, — розповів віце-прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Златко Лагамджія. — Наслідки повені вражають. Їх можна прирівняти до руйнувань, завданих воєнними діями у 1992—95 роках. Під час тієї війни люди втратили все, а тепер знову залишилися ні з чим. Єдина різниця — на щастя, цього разу немає такої кількості жертв».
За уточненими даними, в результаті повеней на Балканському півострові загинуло 47 людей, iз них 38 — у Боснії.
У Боснії із зон ризику відселено півмільйона людей — приблизно стільки ж біженців були змушені залишити свої оселі в роки війни. У Сербії евакуювали 25 тисяч мешканців, але ще тисячі чекають на порятунок.
Влада затоплених регіонів побоюється спалаху епідемій, тим паче що після припинення злив синоптики прогнозують 30-градусну спеку. Вода розмила цвинтарі, у ній плавають трупи домашніх та диких тварин. Служби охорони здоров’я в Сараєво оголосили про небезпеку поширення тифу і гепатиту через питну воду. Тож наразі одне з головних завдань держави — забезпечити населення чистою питною водою.