Крим ще без Нюрнберга

Пам’ятні заходи до 70-х роковин депортації кримськотатарського народу відбулися, не сказати б, в екзилі — просто у столиці держави, корінним народом якої є кримські татари. Біда об’єднує. Отож український центр нарешті звернув увагу на цих своїх громадян-патріотів, а кримські татари змогли відчути, що їхня батьківщина — це і вся Україна. Бо заходи на вшанування жертв депортації відбулися в багатьох обласних центрах — від Херсонщини до Львівщини. Згідно з постановою Верховної Ради України, 18 травня було оголошено Днем боротьби за права кримськотатарського народу.

16 травня у Національній опері відбувся вечір-реквієм, який зібрав кримськотатарську та українську еліту та представників дипломатичного корпусу. Після виконання гімнів кримськотатарського народу та Державного Гімну України зі вступним словом виступив Мустафа Джемілєв. «Усі ці роки кримські татари були основною політичною силою, що протистояла в Криму сепаратистським проектам та, як зазначали у своїх повідомленнях працівники спецслужб, «перешкоджала реалізації стратегічних планів Росії». Сьогодні будівля Меджлісу — єдина в Криму, де продовжує гордо майоріти прапор України. Утім тепер кримським татарам загрожує в Криму найбільша небезпека», — звернувся пан Джемілєв до представників українського уряду та гостей із Заходу. Після цього виступив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і заявив: «Крим — це наша земля, і ніхто в нас її не відбере». Він також повідомив, що уряд вирішив створити в Києві Кримський дім і в ньому представити культуру кримських татар. Натомість Єврокомісар iз питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле відчув тривогу народу. «На превеликий жаль, кримські татари знову зіткнулися з переслідуваннями», — сказав пан Фюле, запевнивши, що дотримання прав кримських татар залишається невід’ємною частиною зобов’язань Європейського Союзу стосовно України. Про надзвичайно вразливе становище кримських татар говорила зі сцени й Верховний комісар ОБСЄ із питань нацменшин Астрід Торс. Завершив офіційну частину виступ одного із засновників дисидентського руху в СРСР Володимира Буковського. Він пов’язав повторну, через 70 років, загрозою для кримськотатарського народу з тим, що радянська комуністична система не була публічно засуджена. Дисидент присоромив нинішню українську владу за нерішучість. «Людина, яка вивішує у вашій країні прапор держави, що веде проти вас завойовницьку війну, — це ворог. І він є законною ціллю військової сили», — пояснив він.

Опісля на вечорі, зрежисованому Ахтемом Сейтаблаєвим (режисером фільму «Хайтарма»), виступали відомі українські та кримськотатарські виконавці: Ада Роговцева, Олексій Богданович, Джамала, дует «Сестри Тельнюк», Фома (гурт «Мандри»), Ленара Османова, Едіп Асанов, Національний академічний хор України ім. Григорія Верьовки та Академічна чоловіча хорова капела ім. Левка Ревуцького.

17 травня кримськотатарське земляцтво у Києві зібралося на меморіальний захід «Запали вогонь у своєму серці». А в неділю, 18 травня, в Києві пройшла траурна хода, присвячена 70-м роковинам депортації — від Софійської площі до пам’ятника Тарасу Шевченку, де відбувся мітинг за участі Мустафи Джемілєва, відомих правозахисників Володимира Буковського, Олександра Подрабінека, Йосипа Зісельса, Василя Овсієнка, чеського політичного діяча Карела Шварценберга. Ідучи центром столиці, понад півтори тисячі людей вигукували: «Міллет. Ватан. Кирим!» (Народ. Батьківщина. Крим), «Слава Україні!», «Аллах Акбар!» (Бог Великий). «Особливість цього заходу в тому, що сюди вийшли не тільки кримські татари, тут люди різних національностей, — зазначив лідер кримськотатарського народу, колишній радянський політв’язень, побратим В’ячеслава Чорновола Мустафа Джемілєв. — Важливо, що на цій акції збирається молодь, і вони знають про долю іншого, корінного народу. Трагедія кримських татар справді страшна. Та в кожного народу є важливі пам’ятні дати, і, як правило, вони пов’язані зі звільненням від іноземних загарбників».