Антитерористична операція на Донбасі триває вже рівно місяць (ще 14 квітня в. о. Президента Олександр Турчинов ввів у дію відповідне рішення РНБО, а вже 15 квітня українські військові та правоохоронці вирушили до терористичного «кубла» — міста Слов’янськ). Утім віз і нині там. Зростає кількість загиблих правоохоронців і військових, закатованих патріотів, але не кількість звільнених від бандитів міст шахтарського краю. Мало того, терористи не лише прикриваються від сил антитерору місцевим населенням, а й влаштовують підступні засідки. В одну з таких українські десантники потрапили позавчора під Краматорськом: в бою загинуло семеро бійців, восьмеро отримали поранення та контузії, через що 13 травня стало чорним днем в історії Збройних сил України.
На думку координатора групи «Інформаційний спротив» Дмитра Тимчука, трагічнішим за 13 травня 2014 року для ЗСУ була лише одна дата — 9 січня 2005-го, коли в іракському місті Ес-Сувейра загинуло восьмеро наших миротворців. Експерт наголошує не лише на підлості бойовиків, а й на помилках нашого командування.
«Наші хлопці загинули не у відкритому бою... терористи вміють діяти лише підступно, за спиною, із засідки або з-за щита з мирних громадян, — зазначає пан Тимчук. — Лишаються великі питання до командування на місцях. Чому в районі АТО не вживають «абеткові» заходи щодо бойового забезпечення військ? Куди поділася розвідка і похідна охорона?».
І дійсно, десантники 95-ї аеромобільної бригади потрапили у засідку у вівторок близько 13.00 за двадцять кілометрів від Краматорська, на околиці села Октябрське. Як повідомляє Міноборони, три десятки терористів із гранатометами і снайперськими гвинтівками зайняли позиції у кущах вздовж річки завчасно. Перший постріл із гранатомета влучив у двигун другого з БТРів, що підійшов до мосту. Пролунав вибух. Інший БТР намагався проштовхнути пошкоджену бойову машину, яка загорілася, далі від села. Ще одним пострілом знищено вантажівку десанту з мінометною установкою. Військовослужбовці прийняли бій, який тривав годину.
На підмогу терористам із Краматорська прибуло ще чотири десятки бойовиків, до десантників також прибуло підкріплення на вертольотах. Після зачистки території (терористи втекли на кількох мікроавтобусах, забравши своїх поранених і вбитих), на місці засідки виявлено багато крові, контейнери від гранатометів «Муха», гільзи від снайперських гвинтівок. За даними прес-служби МВС, снайпери добивали поранених десантників. У Міноборони додають, що з достовірних джерел стало відомо, що серед нападників як мінімум один загиблий та четверо важко поранених терористів, які зараз госпіталізовані до першої міськлікарні Слов’янська.
Водночас російські диверсійні групи одержали завдання організувати інформаційно-психологічні акції, спрямовані на підрив бойового духу українських силовиків і деморалізацію місцевого населення. Дмитро Тимчук стверджує, що таке розпорядження вони отримали від структурного підрозділу ГРУ ГШ ВР РФ у Ростові-на-Дону. «Зокрема, дана вказівка по всіх можливих інформаційних каналах поширювати дезінформацію про масову загибель у ході бойових зіткнень українських військовослужбовців», — зазначає координатор групи «Інформаційний спротив».
Паралельно терористи тиснуть на прикордонників, яким телефонують із вимогою присягати на вірність самопроголошеним Донецькій та Луганській народним республікам. Мабуть, такий тиск деінде дає результат. Інакше як пояснити те, що самопроголошений «народний губернатор» Луганщини Валерій Болотов, після розборок з іншими сепаратистами, побоюючись за власне життя, втік до РФ через пункт пропуску «Должанський», i «зелені кашкети» випустили його без проблем! Нині у Держприкордонслужбі виправдовуються: мовляв, жодних доручень щодо затримання Болотова з боку правоохоронців не було. В.о. Президента Олександр Турчинов вимагає пояснень від Генпрокуратури, СБУ та Держприкордонслужби, як подібне могло статися.
Не спить і громадськість: на Донбасі активісти створили в мережі онлайн-мапу регіону, на яку просять наносити дані про блок-пости і точки базування терористів. За словами журналіста Романа Бурка, покладатись лише на армію не можна, тому слід організувати громадську взаємодію, яка б допомогла силам АТО звільнити українські міста від терористів.
«Прохання до всіх, хто може, допомогти у визначенні терористичних об’єктів — скидайте координати, фото, відео постів, кількість бойовиків і, по можливості, тип озброєння», — закликає небайдужих активіст. І додає, що «народ України має зрозуміти, що це чергова Визвольна війна за право існування України, за збереження усього того, що лишили нам пращури».