Технічні кандидати, чиї ви будете?

18.08.2004
Технічні кандидати, чиї ви будете?

(Малюнок Валентина ДРУЖИНIНА.)

      Деякі із зареєстрованих претендентів на посаду Президента ображаються, коли їх називають «технічними кандидатами». Однак насправді вони, не маючи жодних шансів на перемогу, виконують лише одну функцію — за їхньою квотою хтось із фаворитів заведе до виборчої комісії свою людину. А тервиборчком — це саме та ланка, яка визначатиме офіційні результати виборів.

      Наприкінці минулого тижня ЦВК затвердила склад і керівництво територіальних виборчих комісій. До кожної увійшли по два представники кандидатів у президенти України — так вимагає закон і це начебто є гарантією від фальсифікації виборів. Щодо керівництва виборчих комісій, до якого входять голова, заступник голови та секретар, то тут вимоги закону не є такими вже жорсткими. Розглянемо розподіл «технічних кандидатів» на прикладі 10 тервиборчкомів міста Києва.

      У столиці комісії очолили представники кандидатів Бойка, Ржавського, Козака, Януковича, Корчинського, Базилюка, Волги, Збітнєва, Яковенка, Черновецького. Цікаво, що голова комісії №215 Пунько Михайло Вікторович, який тепер представляє Ржавського, в останньому складі Київської міської територіальної виборчої комісії з виборів мера столиці та міської ради представляв... СДПУ(о).

      По два представники в керівництві комісій мають Бойко, Кінах, Душин, Волга, Козак, Омельченко, Базилюк, Яковенко, Збітнєв. По одному представникові у Ржавського, Януковича, Ющенка, Корчинського, Грабаря, Нечипорука, Вітренко, Черниша, Андрія Чорновола, Симоненка, Черновецького, Кривобокова.

      Це — якщо поглянути на склад комісії формально. Однак якщо придивитися уважніше, то виходить, що в декого число «своїх» людей у тервиборчкомах може сягати десятка. Очевидно, на погляд влади, представники кандидатів, яким надано право очолити комісії або мати ширше представництво в їх керівництві, «не підведуть». Цікаво, що це означатиме на практиці?

      Шість київських комісій із десяти мають у своєму складі подружжя або інший різновид складу однієї сім'ї, а в комісії 221-го округу — навіть подружню пару з дочкою. У комісіях округів №215 та №224 представники кожної із сімей представляють інтереси одного кандидата (Пічко Анатолій Оксентійович та Пічко Діна Данилівна — Наталю Вітренко, а Тільс Валентина Валентинівна та Тільс Олександр Олексійович — Олександра Базилюка). Але є приклади повного сімейного плюралізму! Так, у комісії округу №220 Ренгевич Валентина Володимирівна представляє інтереси «буржуя» Олександра Ржавського, а Ренгевич Олександр Анатолійович — «радикального комуніста» Олександра Яковенка. У тій же комісії Слюсаренко Лариса Василівна представляє інтереси Андрія Чорновола, а Слюсаренко Роман Григорович — Романа Козака. У комісії округу №221 Лотоцька Валентина Григорівна є представником Андрія Чорновола — сина «зеківського генерала», Лотоцький Володимир Адамович — «комуняку» Олександра Яковенка, а Лотоцька Наталія Володимирівна — ліберала Ігоря Душина. В комісії округу №222 Фетісов В'ячеслав Олександрович представляє Олександра Яковенка, а Фетісова Тамара Павлівна — знов-таки Андрія Чорновола. І, нарешті, в комісії округу №223 Кривенчук Людмила Василівна представляє Романа Козака, а Кривенчук Руслана Володимирівна — непідкупного Юрія Збітнєва.

      Чи не свідчить логічний ланцюжок такого поєднання кандидатів (Ржавський—Яковенко, Яковенко—Душин—Чорновіл, Чорновіл—Козак, Козак—Збітнєв) про комплектування представництва цих кандидатів у комісіях одним і тим же виборчим штабом?

      Уже відбулися перші установчі засідання тервиборчкомів Києва. Впадало в око, що представники багатьох кандидатів називали себе представниками партій, назви яких вони не могли правильно вимовити. Висуванці такої «масової» партії, як Cлов'янська, навіть не знали один одного.

      Така картина формування виборчих комісій ще раз доводить правдивість сталінського принципу в сучасній Україні — головне — не як голосують, а хто рахує.

Микита ЛИС,

«Українська правда».

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>