Першого травня комуністи, їхні спадкоємці «регіонали» та інші борці за реставрацію колишньої імперії в її «історичних кордонах» лицемірно виставляли себе борцями за інтереси трудящих. Прошу вас на сторінках «УМ» нагадати читачам історичні факти, які свідчать, що комунізм — це брехня і репресії. Комуністична імперія була створена брехнею й терором і трималася на них. Досить було Горбачову послабити репресії й дозволити гласність, щоб імперія розвалилася. Зліпити докупи назад ту гнилу в основі імперію комуністи також намагаються за допомогою брехні. При цьому вони старанно приховують або перебріхують невгодні їм історичні факти. Комуністи будували «світле майбутнє», «рай на землі», як казав Хрущов, на кістках мільйонів людей. Виявляється, від 1 січня 1935 р. по 22 червня 1941 р. владою комуністів було заарештовано 99 млн. 840 тис. «ворогів народу». Із них 7 млн. було розстріляно. Більшість із репресованих загинула в концтаборах. У мене виникає питання, чи нагадують сучасні історики народові, що держава комуністів перед війною з Третім рейхом знищила близько 13 млн. своїх підданих? Це, якщо я не помиляюся, принаймі вдвічі більше, ніж царська Росія втратила в Першій світовій війні. Держава комуністів була єдиною, яка вела внутрішню війну, війну проти «ворогів з-посеред свого народу — будівника комунізму». Ще комуністи за час свого панування у війні проти свого власного беззбройного народу знищили більше людей, ніж усі країни у війнах із зовнішніми ворогами. Отож комуністи заради «захисту інтересів трудового народу» не шкодують нічого.
Тоталітарні держави не можуть існувати без насильства, а отже, постійно ведуть якісь війни, наприклад, інформаційні, щоб підготуватися до війни збройної. Комуністичний тоталітаризм СРСР, готуючись до війни за встановлення комунізму в усьому світі, постійно здійснював зачистку своїх володінь від «ворожих елементів», вів внутрішню війну проти власного народу.
Треба знати, що комуністи є великими спеціалістами з ведення інформаційної та збройної, терористичної воєн проти свого народу, але виявилися нездатними керувати боротьбою народу проти німецьких націоналістів. Про це свідчать величезні людські втрати СРСР у Другій світовій війні. Як повідомляв О. Кваша в журналі «Новое время» (1991 р.), спеціальна комісія представників Міністерства оборони СРСР, Держкомстату СРСР та його науково-дослідного інституту Академії наук СРСР у 1989 р. встановила, що прямі втрати Радянського Союзу у Другій світовій війні становлять 27 млн., а загальна кількість втрат коливається в межах 48-50 млн. людей. На мою думку, за перемогу потрібно славити народ, а не Сталіна чи партію. Комуністи вкрали в народу перемогу. Чи не так?
Окремо потрібно згадати червоноармійців, які потрапили в полон до ворога через бездарне керівництво воєнними діями сталінським режимом і яких цей режим звинуватив у зраді. У полон до німців потрапило 5 млн. 754 тис. бійців. Із них близько 4 млн. загинули в полоні, бо сталінська «вітчизна» відмовилася від них «за зраду». Із 1 млн. 700 тис. насильно повернутих у СРСР, за свідченнями маршала Жукова, більше мільйона було розстріляно.
Про людиноненависництво комуністичного тоталітаризму свідчить також факт нищення покалічених фронтовиків після війни. На суді над Берією та Абакумовим виявилося, що під приводом необхідності лікування інвалідів війни військами НКВС здійснювалася їх ізоляція і депортація переважно на Далекий Схід. Багато з них загинули під час цього «вояжу» без медичного нагляду, а також померли від хвороб.
А ось ще один факт людиноненависництва комуністів. У Луцьку, в парку ім. Потебні, стоїть пам’ятник десятьом тисячам дівчат-остарбайтерів, вивезених гітлерівцями в Німеччину на роботу. Червона Армія звільнила їх, як і інших остарбайтерів, а «доблесні чекісти» їх розстріляли.
Комуністичний режим, як і фашистський, нищив цілі народи. Навесні 1944 р. було депортовано чеченців, інгушів, згодом — кримських татар. Проте мало хто знає, що в тому ж році, тільки у червні, було видано наказ №0078/42 за підписами Берії та Жукова, в якому давалося розпорядження вислати в окремі регіони СРСР всіх (!) українців, які проживали під владою німецьких окупантів. Мабуть, товарняків не вистачило, щоб здійснити цей злочинний задум.
На мою думку, в сучасних умовах слід в Україні запровадити День боротьби проти брехні та фальсифікацій, щоб захиститися від комуно-імперської брехні й дезінформації.
Анатолій НЕКРОТ
Луцьк