Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Митці бачать меморiал Героям Небесної сотні прямолінійним. На одному з ескізів запропоновано зобразити сотню з голками і нитками в руках замість зброї. Мета — об’єднання країни. (з «Фейсбука».)
Тож Міністерство культури України та Київська міська державна адміністрація прийняли спільне рішення «Про проведення Всеукраїнського конкурсу на визначення кращої ідеї меморiального комплексу Героям Небесної сотні у м. Києві».
Міністр культури Євген Нищук наголосив, що «на Майдані пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелося вимагати права жити. І хоч кулі снайперів — це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались... Так на Майдані з’явилась iще одна сотня — Небесна. Для України це найголовніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну — життя. І для нас є святим обов’язком гідно вшанувати цих Героїв».
За словами Євгена Нищука, на вимогу громади було прийнято рішення про створення меморiалу Героям Небесної сотні. Цей меморiал має стати народною справою, коли кожен охочий зможе долучитися до неї — чи ідеєю, чи голосуванням, чи фінансовою підтримкою. Взяти участь у створенні проекту можуть усі бажаючі, без обмежень фахового рівня учасників. Також передбачено можливість участі у конкурсі громадян інших держав. Підготовка та всі етапи проведення конкурсу будуть широко висвітлюватись на офіційному веб-сайті конкурсу — http://nebesna.kga.gov.ua/. Лише після процесу широкого публічного обговорення проекти будуть винесені на розгляд Ради громадських експертів та членів журі конкурсу.
Асамблея діячів культури України, почувши про відкриття конкурсу на визначення кращої ідеї меморiального комплексу Героям Небесної сотні, б’є на сполох і вимагає зупинити проект. Слід зазначити, що до складу Асамблеї входять діячі культури та активісти Майдану, які з 23 лютого взяли під контроль Мінкульт. Вони щовечора збираються у підвальному приміщенні міністерства на Івана Франка, 19 і напрацьовують принципи системних змін у галузі культури.
Проаналізувавши рішення Мінкульту і КМДА, Асамблея вважає недоречним проведення конкурсу в умоваx політичної ситуації, що склалася в країні. «АДКУ наполягає, що спершу потрібне осмислення і широке публічне обговорення того, що саме відбулося/відбувається в Україні, а не лише опитування стосовно того, як має виглядати сам пам’ятник і де він має бути розміщений. Тому абсолютно неприйнятною є поспішність, з якою організовується конкурс», — у відкритому листі наголошують діячі культури.
На їхню думку, «громадське обговорення в рамках Всеукраїнського конкурсу неможливо провести за такий короткий час, як це запропоновано організаторами (з 23 квітня до 15 травня). Також неприйнятно короткі строки визначено для подачі заявок щодо участі в конкурсі — один місяць (з 15 травня до 16 червня) та для подачі конкурсних проектів — до 22 серпня 2014 року».
З Асамблеєю важко не погодитися, адже з офіційного веб-сайта конкурсу незрозуміло, яким є механізм формування журі конкурсу. Та головне: чи доцільно створювати пам’ятник героям війни, коли війна триває і, за всіма ознаками, далека від завершення?..
Оксана Чепелик, архітектор,
кінорежисер, художник:
— Мене перш за все турбує швидкість проведення конкурсу та обговорень. Все-таки потрібно дати час усім: митцям, бюджету... Слід спочатку відбитися від ворога. Інакше ми отримаємо пам’ятник, але в нас не буде України. Робити меморiал монументальний — це довоєнні форми, довоєнна мова. Сьогодні треба робити меморiал сучасною мовою. Ніякого реалізму. Можна використати промені світла чи щось у цьому дусі. Люди на Майдані гинули за зміни. Вони мають відбуватися на всіх рівнях: як у Верховній Раді, так і серед митців. Тому і меморiальний комплекс Героям Небесної сотні має бути іншим, ніж монументальні пам’ятники, які ми звикли бачити по всій Україні».
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>