Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Митці бачать меморiал Героям Небесної сотні прямолінійним. На одному з ескізів запропоновано зобразити сотню з голками і нитками в руках замість зброї. Мета — об’єднання країни. (з «Фейсбука».)
Тож Міністерство культури України та Київська міська державна адміністрація прийняли спільне рішення «Про проведення Всеукраїнського конкурсу на визначення кращої ідеї меморiального комплексу Героям Небесної сотні у м. Києві».
Міністр культури Євген Нищук наголосив, що «на Майдані пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелося вимагати права жити. І хоч кулі снайперів — це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались... Так на Майдані з’явилась iще одна сотня — Небесна. Для України це найголовніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну — життя. І для нас є святим обов’язком гідно вшанувати цих Героїв».
За словами Євгена Нищука, на вимогу громади було прийнято рішення про створення меморiалу Героям Небесної сотні. Цей меморiал має стати народною справою, коли кожен охочий зможе долучитися до неї — чи ідеєю, чи голосуванням, чи фінансовою підтримкою. Взяти участь у створенні проекту можуть усі бажаючі, без обмежень фахового рівня учасників. Також передбачено можливість участі у конкурсі громадян інших держав. Підготовка та всі етапи проведення конкурсу будуть широко висвітлюватись на офіційному веб-сайті конкурсу — http://nebesna.kga.gov.ua/. Лише після процесу широкого публічного обговорення проекти будуть винесені на розгляд Ради громадських експертів та членів журі конкурсу.
Асамблея діячів культури України, почувши про відкриття конкурсу на визначення кращої ідеї меморiального комплексу Героям Небесної сотні, б’є на сполох і вимагає зупинити проект. Слід зазначити, що до складу Асамблеї входять діячі культури та активісти Майдану, які з 23 лютого взяли під контроль Мінкульт. Вони щовечора збираються у підвальному приміщенні міністерства на Івана Франка, 19 і напрацьовують принципи системних змін у галузі культури.
Проаналізувавши рішення Мінкульту і КМДА, Асамблея вважає недоречним проведення конкурсу в умоваx політичної ситуації, що склалася в країні. «АДКУ наполягає, що спершу потрібне осмислення і широке публічне обговорення того, що саме відбулося/відбувається в Україні, а не лише опитування стосовно того, як має виглядати сам пам’ятник і де він має бути розміщений. Тому абсолютно неприйнятною є поспішність, з якою організовується конкурс», — у відкритому листі наголошують діячі культури.
На їхню думку, «громадське обговорення в рамках Всеукраїнського конкурсу неможливо провести за такий короткий час, як це запропоновано організаторами (з 23 квітня до 15 травня). Також неприйнятно короткі строки визначено для подачі заявок щодо участі в конкурсі — один місяць (з 15 травня до 16 червня) та для подачі конкурсних проектів — до 22 серпня 2014 року».
З Асамблеєю важко не погодитися, адже з офіційного веб-сайта конкурсу незрозуміло, яким є механізм формування журі конкурсу. Та головне: чи доцільно створювати пам’ятник героям війни, коли війна триває і, за всіма ознаками, далека від завершення?..
Оксана Чепелик, архітектор,
кінорежисер, художник:
— Мене перш за все турбує швидкість проведення конкурсу та обговорень. Все-таки потрібно дати час усім: митцям, бюджету... Слід спочатку відбитися від ворога. Інакше ми отримаємо пам’ятник, але в нас не буде України. Робити меморiал монументальний — це довоєнні форми, довоєнна мова. Сьогодні треба робити меморiал сучасною мовою. Ніякого реалізму. Можна використати промені світла чи щось у цьому дусі. Люди на Майдані гинули за зміни. Вони мають відбуватися на всіх рівнях: як у Верховній Раді, так і серед митців. Тому і меморiальний комплекс Героям Небесної сотні має бути іншим, ніж монументальні пам’ятники, які ми звикли бачити по всій Україні».
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Сьогодні, 20 лютого, минає 138 років від дня народження визначного представника української музичної культури XX століття Василя Барвінського — композитора, піаніста, музичного критика, педагога, диригента, організатора музичного життя. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>