Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Митці бачать меморiал Героям Небесної сотні прямолінійним. На одному з ескізів запропоновано зобразити сотню з голками і нитками в руках замість зброї. Мета — об’єднання країни. (з «Фейсбука».)
Тож Міністерство культури України та Київська міська державна адміністрація прийняли спільне рішення «Про проведення Всеукраїнського конкурсу на визначення кращої ідеї меморiального комплексу Героям Небесної сотні у м. Києві».
Міністр культури Євген Нищук наголосив, що «на Майдані пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелося вимагати права жити. І хоч кулі снайперів — це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались... Так на Майдані з’явилась iще одна сотня — Небесна. Для України це найголовніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну — життя. І для нас є святим обов’язком гідно вшанувати цих Героїв».
За словами Євгена Нищука, на вимогу громади було прийнято рішення про створення меморiалу Героям Небесної сотні. Цей меморiал має стати народною справою, коли кожен охочий зможе долучитися до неї — чи ідеєю, чи голосуванням, чи фінансовою підтримкою. Взяти участь у створенні проекту можуть усі бажаючі, без обмежень фахового рівня учасників. Також передбачено можливість участі у конкурсі громадян інших держав. Підготовка та всі етапи проведення конкурсу будуть широко висвітлюватись на офіційному веб-сайті конкурсу — http://nebesna.kga.gov.ua/. Лише після процесу широкого публічного обговорення проекти будуть винесені на розгляд Ради громадських експертів та членів журі конкурсу.
Асамблея діячів культури України, почувши про відкриття конкурсу на визначення кращої ідеї меморiального комплексу Героям Небесної сотні, б’є на сполох і вимагає зупинити проект. Слід зазначити, що до складу Асамблеї входять діячі культури та активісти Майдану, які з 23 лютого взяли під контроль Мінкульт. Вони щовечора збираються у підвальному приміщенні міністерства на Івана Франка, 19 і напрацьовують принципи системних змін у галузі культури.
Проаналізувавши рішення Мінкульту і КМДА, Асамблея вважає недоречним проведення конкурсу в умоваx політичної ситуації, що склалася в країні. «АДКУ наполягає, що спершу потрібне осмислення і широке публічне обговорення того, що саме відбулося/відбувається в Україні, а не лише опитування стосовно того, як має виглядати сам пам’ятник і де він має бути розміщений. Тому абсолютно неприйнятною є поспішність, з якою організовується конкурс», — у відкритому листі наголошують діячі культури.
На їхню думку, «громадське обговорення в рамках Всеукраїнського конкурсу неможливо провести за такий короткий час, як це запропоновано організаторами (з 23 квітня до 15 травня). Також неприйнятно короткі строки визначено для подачі заявок щодо участі в конкурсі — один місяць (з 15 травня до 16 червня) та для подачі конкурсних проектів — до 22 серпня 2014 року».
З Асамблеєю важко не погодитися, адже з офіційного веб-сайта конкурсу незрозуміло, яким є механізм формування журі конкурсу. Та головне: чи доцільно створювати пам’ятник героям війни, коли війна триває і, за всіма ознаками, далека від завершення?..
Оксана Чепелик, архітектор,
кінорежисер, художник:
— Мене перш за все турбує швидкість проведення конкурсу та обговорень. Все-таки потрібно дати час усім: митцям, бюджету... Слід спочатку відбитися від ворога. Інакше ми отримаємо пам’ятник, але в нас не буде України. Робити меморiал монументальний — це довоєнні форми, довоєнна мова. Сьогодні треба робити меморiал сучасною мовою. Ніякого реалізму. Можна використати промені світла чи щось у цьому дусі. Люди на Майдані гинули за зміни. Вони мають відбуватися на всіх рівнях: як у Верховній Раді, так і серед митців. Тому і меморiальний комплекс Героям Небесної сотні має бути іншим, ніж монументальні пам’ятники, які ми звикли бачити по всій Україні».
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>