Якщо загарбати Україну самотужки повністю не вдасться, Москва не проти розділити її з іншими державами. Власне, західні області російській владі ні до чого — гіркий досвід боротьби з УПА, яка мала надзвичайно потужну підтримку місцевого населення, в ефесбешному Кремлі й досі пам’ятають на генетичному рівні. Але й існування Української держави в будь-якому, хай навіть «урізаному» після анексій і створення осередків неспокою вигляді, Володимиру Путіну і компанії — як кістка в горлі. Тож хоч якою клінічною маячнею видається пропозиція представників Держдуми на чолі з Володимиром Жириновським до Угорщини, Польщі та Румунії «роздерибанити» Україну по шматках, ставитися до неї легковажно навряд чи варто. Що в Жириновського на язиці — у Путіна на умі...
Оглядач газети «Вашингтон пост» Маша Гессен, проаналізувавши останні заяви російського президента, дійшла такого самого висновку. На її думку, своїми останніми заявами кремлівський очільник натякає Євросоюзу і США на можливість розділити Україну, а в разі незгоди погрожує зробити це сам. Недарма ж в інтерв’ю та під час «прямої лінії» з російськими громадянами ВВП ностальгував по «Новоросії», яку більшовики («Бог їм суддя») з якогось дива після падіння Російської імперії віддали Україні, а ще раніше нагадував про те, що різні регіони нашої держави колись належали Польщі, Австро-Угорщині й Чехословаччині.
І якщо в міністерстві закордонних справ Польщі пропозицію сприйняли, м’яко кажучи, з гумором, то угорська влада може поставитися до такого розвитку подій із більшою серйозністю. Щоправда, про відверте загарбання українських земель поки не йдеться — все ж таки офіційний Будапешт, попри всі розбіжності з Брюсселем, належить до Європейського Союзу і сповідує європейські цінності. Але заяви про підтримку ймовірних сепаратистських прагнень українських угорців принаймні від радикальних правих сил Угорщини час від часу лунають. А днями на схожу риторику перейшов і прем’єр-міністр країни Віктор Орбан, якого парламент Угорщини минулої суботи затвердив на другу каденцію.
Зокрема, Орбан заявив, що прагне автономії для етнічних угорців Центральної Європи, хоч би в якій державі вони мешкали. Нагадаємо, раніше уряд Орбана визнав право на громадянство Угорщини для етнічних угорців у сусідніх країнах. І хоча в Україні, скажімо, подвійне громадянство заборонене, це не завадило численним представникам угорської громади Закарпаття отримати другий — угорський — паспорт.
Орбан здобув популярність значною мірою саме завдяки підтримці закордонних угорців. На квітневих парламентських виборах вони вперше отримали можливість голосувати, чим дуже додали голосів партії-переможцю «Фідес». Щоправда, досі Орбан ніколи публічно не заявляв про потребу приєднання до Угорщини втрачених територій. Тепер, зміцнивши свої позиції, прем’єр наголосив, що вважає питання закордонних угорців «європейським питанням». «Угорці, які мешкають на Пононській рівнині, мають право на подвійне громадянство, а також на автономію», — цитує очільника уряду агенція «Рейтер».
Багато угорців вважають Версальську мирну угоду, укладену державами-переможцями Першої світової війни 4 червня 1920 року у Великому Тріанонському палаці Версалю, національною трагедією. Згідно з цим договором, Угорщина, яка в Першій світовій зазнала поразки, втратила дві третини території, 88 відсотків лісового фонду, більшу частину промислового потенціалу та банківсько-кредитного сектору. Як наслідок, мільйони етнічних угорців тепер мешкають у Сербії, Австрії, Хорватії, Словаччині та Україні.
Віктор Орбан окремо наголосив, що питання етнічних угорців особливо актуальне з огляду на ситуацію в Україні. На Закарпатті майже 200-тисячна угорська етнічна меншина, на думку прем’єр-міністра Угорщини, має право на угорське громадянство і на самоуправління. «Ми чітко очікуємо цього від нової України, яка тепер набирає обрисів і формується», — наголосив глава уряду.
При цьому про конкретне громадянство етнічних угорців інших країн він не згадав, адже це викликало б неабияку бурю в ЄС.