Коли президент Російської Федерації Володимир Путін кілька років тому безапеляційно заявив, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні й без України, він образив не лише пам’ять і подвиг загиблих і живих фронтовиків, а й увесь український народ. Відомо, що кожен третій Герой Радянського Союзу — українець, iз чотирьох тричі Героїв Радянського Союзу троє — українці, двоє українців під час Великої Вітчизняної війни стали Героями Радянського Союзу й повними кавалерами ордена Слави (всього у СРСР таких було четверо). Два з чотирьох — гвардії старшина Павло Дубинда та молодший лейтенант Іван Дорошенко.
Десь із півсотні років тому, коли я ще був курсантом Херсонського мореплавного училища, ми, майбутні штурмани, зустрічалися з легендарним розвідником і моряком-китобоєм Павлом Дубиндою, який тоді вже мешкав у своєму рідному селі Геройське, що на березі Дніпровського лиману. Це стародавнє козацьке поселення називалося колись Прогної і було центром найпівденнішої Прогноївської паланки Запорозької Січі. Та оскільки в ньому лише у ХХ столітті народилося кілька козаків, удостоєних звання Героя Радянського Союзу, воно було перейменоване в Геройське.
Герої Радянського Союзу були і в УПА, де воювали за волю України вже після розгрому фашистської Німеччини. А колишній кулеметник дивізії СС-Галичина Григорій Геврик після розгрому дивізії під Бродами був мобілізований у Радянську армію у вересні 1944 року і так воював iз німцями, що був нагороджений двома орденами Слави і став Героєм Радянського Союзу (посмертно). Молодший сержант Григорій Геврик загинув 25 березня 1945 у Чехії: у неповних двадцять років. Пригадую, колись у Дрогобичі була вулиця його імені й погруддя героя. Незрозуміло, чому цей пам’ятник демонтовано: адже ж Григорій Геврик воював за Україну.
У командуванні Червоної армії було чимало українців, зокрема Григорій Кулик, Семен Тимошенко, Черняховський, Ворошилов, Будьонний. Першим підняв прапор над рейхстагом виходець із Сумщини Олексій Берест. Льотчик-винищувач Іван Кожедуб став тричі Героєм Радянського Союзу. Акт про капітуляцію Японії 2 вересня 1945 року підписав українець генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. Героями України і Берест, і Дерев’янко стали вже за часів незалежності. Багато з високих армійських чинів народилися на етнічних українських землях, які відійшли до Російської Федерації.
Кремлівський цар Ірод, прикидаючись миротворцем, винайшов нову формулу брехні, твердячи, що, мовляв, «русскіє і украінци — єдіний народ». Але ж звідки тоді споконвічна війна вовків в овечій шкурі проти нашої Вітчизни, чому геніальний Василь Симоненко писав: «Україно, ти моя молитва, ти моя розлука вікова, гримонить над світом люта битва за твоє життя, твої права»? >>
Весна вже покликала господарів у поле. На базарах не проштовхнутися: люд вибирає насіння та міндобрива, шукає, чим би земельку покропити, щоб бур’яни не росли і зайвий раз не брати сапу до рук. «Візьміть ще оцей перепарат, під корінь внесете. Він стимулює ріст і зміцнює рослину», — припрошує продавець молоду жіночку, яка купує яскраві пакети з імпортним насінням. >>
У 2012 році в лісовому урочищі поблизу села Мощена, що біля Ковеля, з’явилося нове військове кладовище. Навесні 1944 року тут точилися кровопролитні бої за Ковель, тому солдатських поховань у цій місцині є ще чимало. Відшукати їх і навіть ідентифікувати — справа благородна й необхідна. Бо війна справді не закінчена доти, доки не похований її останній солдат. >>
На початку ХХ століття Українська держава відновила свою незалежність, яку два її історичних сусіди — західний (Польща) та північний (Росія) — хитрощами, підступністю та збройною агресією ліквідували, а Україну загарбали та поділили між собою. >>
Як відомо, минулорічної весни наше Міністерство культури заявило про необхідність створення в Україні музею тоталітаризму, який би розкривав весь масштаб злочинів комуністичного режиму проти українського народу. >>
Лубенський благодійний фонд «Надія і Батьківщина» впродовж багатьох років розшукує в Україні громадян, які під час Другої світової війни були вивезені на примусові роботи до Норвегії, і підтримує творчі контакти з відповідними норвезькими установами. >>
