Рада сказала «ні» референдуму

Що таке «закрите засідання» Верховної Ради — відомо давно. Це таке засідання, де інформація отримується не безпосередньо з сесійної зали, а зі сторінок депутатів на «Фейсбуці». Вчорашній день не став винятком. «За референдум — 154. Не пройшло, слава Богу», — ділиться враження в соцмережі депутат Олександр Бригинець. За годину перед тим нардеп рапортував ФБ-спільноті: «Розглядаємо питання проведення референдуму. Питання включено до порядку денного 231 депутатом. Двоє проти — я і Олесь Доній. Ціна (проведення) референдуму — 30 млн. гривень... Є два варіанти референдуму, за які я голосую: або лише про цілісність України з посиленням регіонів, або (те саме) плюс питання про додаткові права регіональних мов».

Дізнавшись про провал голосування, віртуальний Бригинець зітхає з полегшенням: позицію, подібну до його власної, займали й фракції УДАР, «Свобода» та «Суверенна Європейська Україна», зазначає він. «Не можна проводити референдум під стволами автоматів. Це робив Гітлер в Австрії, Сталін у Балтії та Путін у Криму. Терористи не складуть зброю, а ФСБшники не повернуться в РФ за рішенням референдуму. Референдум треба проводити, але не під час війни!» — резюмує Бригинець. Нагадаємо, що раніше Кабмін в особі Прем’єра Яценюка запропонував провести замість всеукраїнського плебісциту консультаційне опитування — його простіше організувати, проте й жодних законодавчих наслідків такий захід не має.

Утiм не референдумом єдиним жила вчора Рада. Парламент заслухав звіти керівників силових відомств — задля цього, власне, й збирались. Додаткова інтрига полягала й у тому, чи розглядатиме Рада кадрові питання, зокрема, відставку з посади в.о. Президента Олександра Турчинова. Ініціатором відставки виступила фракція «УДАР» — про це перед початком засідання заявив її представник Сергій Каплін. Він озвучив пропозицію замінити Турчинова на Порошенка. «Вважаю, що сьогодні треба ухвалити вольове історичне рішення про обрання найбільш рейтингового кандидата в президенти, який перемагає вже в першому турі в усіх соціологічних опитуваннях, навіть у дослідженнях Кремля, в.о. Президента країни і Головою Верховної Ради», — наводить слова Капліна агентство «Інтерфакс-Україна».

Тим часом сам Порошенко, як виявилося згодом, не поділяє думку Капліна про «вольове історичне рішення». І це вже не перший випадок, коли точка зору «найбільш рейтингового кандидата» не збігається з позицією його партнера Віталія Кличка чи його оточення. Петро Порошенко вважає недоцільним порушувати питання відставки керівництва України, в тому числі й відставки спікера парламенту, в.о. Президента Олександра Турчинова. «Країна живе без верховного головнокомандувача, залишилося 2,5 тижня до виборів. У країні пожежа. Коли в будинку пожежа — не б’ють пожежників, а гасять пожежу і тільки після того, як загасили, розбираються, хто як діяв під час пожежі», — відкоментував Петро Олексійович у кулуарах парламенту. І підкреслив: гіпотетична відставка перших осіб призведе лише до подальшої дестабілізації ситуації.

Інший важливий сюжет учорашнього дня торкався, як уже було сказано, звіту силовиків. Але ще перед тим, як слухати їх, нардепи консолідувалися й вигнали із залу засідань комуністів — за сепаратистські висловлювання лідера українських «червоних» Петра Симоненка. Слідом за ними продефілювали й «регіонали». Яскрава представниця фракції ПР Олена Бондаренко охарактеризувала їхній демарш як прояв солідарності. (Пізніше сам Симоненко заявить, що з вигнанням комуністів в Україні завершилася парламентська демократія). А тим часом міністр оборони Михайло Коваль переконував народних обранців, що військовики бояться забрати життя у цивільного населення Донбасу, тому й діють у цьому регіоні не на повну силу.

Виступаючи на брифінгу у ВР, Коваль відповів на запитання, чому антитерористична операція просувається повільно. «У нас є два варіанти. Перший — підтягнути важку артилерію, в тому числі, авіацію, змішати із землею населений пункт, встановити жовто-синій прапор  і відрапортувати, що завдання виконано. Другий — це поступове блокування диверсантів і терористів, а також недопущення каліцтва і втягування в бойові дії цивільного населення». Міністр додав, що, попри втрати серед українських військових, жоден із бійців не висловив бажання залишити місце проведення операції. За його словами, в ході боїв лише під Краматорськом загинуло двоє десантників, а 17 отримали поранення.

Коли настала черга рапортувати голові СБУ Валентину Наливайченку, він вказав на «серйозний інформаційний вплив, під яким перебуває місцеве населення» на територіях, де проводиться антитерористична операція. Місцеві «не довіряють українським силовим підрозділам», — констатував Наливайченко. А очільник МВС Арсен Аваков заанонсував арешти міліцейських високопосадовців, викритих як посібників сепаратистів.

І, до речі, про арешти. Верховна Рада 227 голосами «за» розширила межі повножень в.о. Генерального прокурора України. Тепер «тимчасовий» Генпрокурор може ставити перед парламентом питання про зняття недоторканності та притягнення до відповідальності народних депутатів України. «Якщо Махніцький поквапиться, то Царьова позбавлять недоторканності вже сьогодні», — резюмував Олександр Бригинець. Ще одним підсумком парламентського дня стало надання учасникам АТО статусу «учасників бойових дій». За відповідний законопроект проголосував 251 народний депутат. Також парламент на закритому засіданні ухвалив рішення демобілізувати українських чоловіків, які були призвані 45 днів тому. «На їхнє місце прийдуть інші патріоти», — повідомив після завершення роботи Ради лідер «Свободи» Олег Тягнибок.