Таємниці Президента розкупили за три тижні

Презентація книжки третього Президента України Віктора Ющенка «Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті» у Львові відбувалася в Палаці Потоцьких. За кілька хвилин до початку зал був заповнений вщент. Крісел не вистачало, люди тіснилися вздовж усього проходу. Львів’яни прийшли на зустріч з найукраїнськішим Президентом, як на свято (красиво одягнуті та з дітьми), навіть незважаючи на прохолодну та дощову погоду. Ще б пак, Віктора Андрійовича в місті Лева підтримували завжди.

Віктор Ющенко говорив про імперські плани Путіна, про перипетії газовових угод Юлії Тимошенко, про його спроби налагодити постачання газу з Туркменістану, про намагання інтегруватися у Європу та НАТО... Проте свою промову екс-Президент почав з розповідi про своє дитинство, яка одразу пояснила теперішню проблему України.

  «Я народився за кiлька десяткiв кілометрів від теперішнього кордону з Росією. Коли я був маленький, то головною професією, поза школою, було домашнє господарство та випас корів. Один з ярів, де ми їх пасли, називався «полулях». І певний час ніхто не звертав увагу на походження цієї назви. За три кілометри від яру стоїть єдиний у світі пам’ятник мамонту, адже саме там свого часу знайшли рештки кількох мамонтів. Характерно, що на одному з чавунних ребер монумента написано текст: «На сьом месте проходила граница между Польщей и Россией». Отже, назва яру походить від словосполучення «полу лях». Мене це шокувало! Адже: там — Польща, далі — Росія, де ж Україна?».

  Віктор Андрійович пояснив, що саме через те, що українці сотнями років не мали своєї держави, зараз проявляються наші відмінності. А отже, першим пріоритетом на сьогодні має стати національна єдність. За словами Віктора Ющенка, тільки консолідоване суспільство та сильна нація можуть досягти високих результатів та процвітання. А перше, що об’єднує націю, — це мова.

  «Тож коли я чую тепершні дискусії щодо мови, я не можу їх збагнути, — зазначив Віктор Андрійович. — В кожної нації є лише одна материнська мова. У нас 76 відсотків населення — корінна нація. Що це як не свідчення унітарності? Ніколи ні француз, ні німець, ні італієць не прийде до дискусії про другу державну мову. Коли нам зараз пропонують говорити про статус мови, це все одно що говорити про принцип розколу. Те ж стосується і федералізації. Очевидно, що це план того, як зробити Україну слабшою, поділеною та розколотою».

  За словами Олександра Красовицького, гендиректора видавництва «Фоліо», перший тираж книжки вже розкупили: «Коли була перша презентація книжки, в Києві три тижні тому, мені було простіше розповісти про неї і порадити перед президентськими перегонами відкрити 18 главу та прочитати про те, що відбувалося у вересні 2005 року. Тепер політична ситуація зовсім інша. У книжці можна прочитати про події в Грузії у 2008 році. Ось цитата: «Те, що відбувалось у Грузії, було українським питанням. Це було питання нашого існування. Нашої безпеки. Я розумів: сьогодні — Грузія, завтра — Україна». Книжка вийшла в такі часи, коли книжок майже не купують, адже у всіх перед очима інтернет і сайти новин. Тож коли ми робили наклад у три тисячі примірників, я думав, що мені цього вистачить на півтора роки продавати. Але тритисячний наклад закінчився і наступного тижня ми будемо продавати вже новий».