Волаючий несмак Януковича та Пшонки

25.04.2014
Волаючий несмак Януковича та Пшонки

Фрагмент столу у стилі Януковича. (надане відділом зв’язків із громадськістю НХМУ.)

«Не запитуйте нас про золотий батон. Ми не знаємо, де він. Але його дух продовжує бентежити публіку — як і дух того, в чиєму домі його знайшли», — зазначають куратори виставки «Кодекс Межигір’я» Олександр Ройтбурд і Аліса Ложкіна, яку сьогодні відкриють у Національному художньому музеї України за сприяння Правого сектору», Самооборони Майдану, Автомайдану й «Українського комітету Блакитного щита».

У музеї зазначають, що, окрім примарного золотого батона, в Межигір’ї перебувало чимало речей, цікавих саме з мистецької точки зору. Стародруки і коштовні книги, скульптури, ікони, живописні твори, посуд, предмети інтер’єру, колекційна зброя і сувеніри. Серед них виявились як справді унікальні твори, так і відвертий несмак та підробки. За рішенням групи експертів-музейників і організації «Блакитний щит» так звані «скарби Межигір’я» було передано на тимчасове збереження до НХМУ. Пізніше до них було долучено деякі предмети з будинку колишнього Генерального прокурора України Віктора Пшонки.

Від початку публічна презентація не входила в плани музею. Та коли сім залів першого поверху почали заповнюватися різним добром, що випромінювало специфічну «ауру» і провокувало, було вирішено: суспільство має це побачити і зробити свої висновки. Запрошений музеєм куратор художник Олександр Ройтбурд запропонував побудувати експозицію за принципом книги-опису, щоб уникнути ціннісної оцінки і не заважати предметам промовляти і свідчити.

Як зауважив сам Олександр Ройтбурд: «Цей волаючий несмак у всіх сенсах повчальний. Якби в четвертого Президента нашої стражденної країни був менш жлобський смак і, не дай Боже, кабінет і дачка скромніші — то, дивись, уся жлобська тусовка, яка кличе себе «елітою», почала би мірятися не розкішшю, гідною циганських баронів, а скромністю і демократизмом. А там, може, і рівень корупції присох би, і клептократія прив’янула... Вплив стилю на етичний клімат не варто недооцінювати».

Під час експонування заплановано зустрічі з художниками, арт-критиками, політиками, представниками владних інституцій, іншими фахівцями, відкриті дискусії й публічні заходи.

Виставка «Кодекс Межигір’я» триватиме з 26 квітня по 27 липня в Національному художньому музеї на вулиці Грушевського.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>