Ідеї для Небесної сотні

25.04.2014
Ідеї для Небесної сотні

На Грушевського, на місці, де загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський, стоять «саморобні» пам’ятники-барикади. (Юрiя САПОЖНІКОВА.)

Розпочато всеукраїнський конкурс на кращу ідею пам’ятника Небесній сотні. З такою ініціативою виступили спільно Міністерство культури та Київська міська держадміністрація. «Це буде нетрадиційний конкурс, оскільки події були болючими, з великою кількістю жертв і героїв: тих, яких iз нами вже немає, тих, які ще знаходяться у важкому стані, які пропали безвісти. Це жива рана, до якої треба дуже обережно торкатися, — переконаний міністр культури України Євген Нищук. — Не можна чекати, бо в людей є потреба на такий меморіал — вони у свій народний спосіб роблять каплички і пам’ятники. Ми не можемо допустити їх хаотичного розміщення, бо центр столиці України повинен мати обличчя».

Визначено чотири потенційних місця розташування меморіалу — те, де зараз розташована позаконфесійна капличка Майдану, підніжжя і підйом на Інститутську, а також поворот на Паркову алею з вулиці Грушевського. До складу меморіалу планують також долучити сусідні споруди — філармонію, арку Дружби народів, Український дім, Будинок профспілок, консерваторію та Головпоштамт. «Майдан має перетворитися на культурний простір. Там ніколи не повинна встановлюватися «йолка» чи проводитися «Майdance». Ми хочемо зробити так, щоб кожна людина, яка б туди приходила, усвідомила, що там були живі люди», — зазначає голова КМДА Володимир Бондаренко. «Ми не повинні забувати, що центр Києва — це не лише центр міста, а й центр України. Тому він не може стати кладовищем або таким меморіалом, по якому неможливо буде пройти. Місто продовжуватиме жити завжди. Але має бути гідне місце, яке б увічнило всі ці події», — вважає головний архітектор столиці Сергій Целовальник.

Мати спеціальну освіту для того, щоб запропонувати роботу на конкурс, необов’язково. Головне — запропонувати нетривіальну ідею. Їх прийматимуть на спеціальному сайті та сторінці у «Фейсбуку». Переможця визначать шляхом всеукраїнського онлайн-голосування. Направлять народну творчість у правильне русло і втілять її у життя фахівці — художники, скульптори, архітектори.

За розрахунками, пам’ятник має постати вже в лютому наступного року. Для такого грандіозного проекту терміни майже нереальні. Зводитимуть його за рахунок народних пожертв. Буде відкрито спеціальний рахунок, на який охочі зможуть переказати гроші.

Після встановлення меморіалу в найближчих планах влади — створити музей Майдану, можливо, в Українському домі.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>