Правила та їх порушення

Корпоративний шантаж, корупція у судах і силових структурах, недружнє поглинання підприємства (рейдерство)  — це «правила», за якими починають грати в Україні деякі зарубіжні підприємці, які в себе на Заході ніколи б не дозволили подібні методи роботи.

Один із прикладів роботи зарубіжних фірм в Україні за подвійними стандартами — конфлікт між швейцарською компанією Swissport International Ltd. і українською авіакомпанією «Міжнародні авіалінії України» («МАУ»).

З 2004-го по 2006 рік, до появи в аеропортах Харкова і Києва («Борисполі» та «Жулянах») ТОВ «Свісспорт Україна», там успішно працювала хендлінгова компанія «Інтеравіа» — дочірнє підприємство «МАУ». ТОВ «Інтеравіа» забезпечувало високий рівень наземного обслуговування авіапасажирів і авіаперевізників. Серед його клієнтів були такі відомі компанії, як та сама «МАУ», «Аерофлот», ДТК «Росія», «Трансаеро», Air France, KLM, British Airways тощо. Усього близько 70% ринку хендлінгових послуг у вказаних аеропортах зосереджувалося саме в компанії «Інтеравіа».

Як цікавий об’єкт для інвестування «Інтеравіа» привернула увагу компанії Swissport International Ltd. І в 2006 році на базі ТОВ «Інтеравіа» швейцарською компанією і «МАУ» було створено ТОВ «Свісспорт Україна». Swissport International Ltd. отримала 70,6% його частки. За «МАУ», домінуючим акціонером якого тоді була українська держава, залишилося 29,4%.

Щоправда, в цій операції від самого початку виявилися тривожнi намiри швейцарського співвласника. Ще й сміхотворна сума, за яку Swissport International Ltd. придбала мажоритарну частку в ТОВ «Свісспорт Україна», — лише 24 тис. гривень (приблизно $4,8 тис. за тодішнім курсом). І розставляння на всіх ключових постах «Свісспорт Україна» людей, підконтрольних швейцарській компанії. Наприклад, генеральним директором ТОВ «Свісспорт Україна» призначили Володимира Семенченка, який, до речі, був одним із посадових осіб ще однієї хендлінгової компанії — «Аеропорт Хендлінг».

Пізніше, коли в 2011 році держава продала свою частку в «МАУ» приватним акціонерам, ті провели експертизу операції з компанією Swissport International Ltd. Її результати показали, що договiр купівлі-продажу частки «Свісспорт Україна» укладали без урахування інтересів «МАУ». А договір на хендлінгові послуги між «Свісспорт Україна» та «МАУ» явно дискримінує авіакомпанію за ціновим параметром. І якщо в період, коли головним акціонером «МАУ» була держава, це нікого не хвилювало, то приватні акціонери авіакомпанії не могли з цим змиритися. Вони звернулися до представників Swissport International Ltd. як до власників мажоритарної частки в ТОВ «Свісспорт Україна» з пропозицією переглянути ціни і привести їх до середньоринкового рівня. У відповідь — відмова.

Не бажаючи переплачувати своїй дочірній фірмі за хендлінгові послуги, «МАУ» провела тендер, який виграла фірма, що запропонувала прийнятні ціни. І тоді за відмову співрпрацювати зі «Свісспорт Україна» віце-президент компанії Swissport International Ltd. Марк Скиннер погрозив «МАУ» «розмити» долю української авіакомпанії в капіталі їх спільного ТОВ. І ось 6 березня 2012 року за ініціативою швейцарської сторони було проведено збори учасників ТОВ «Свісспорт Україна». На них, всупереч запереченням української сторони, головуючий Марк Скіннер усе-таки поставив на голосування питання про збільшення статутного капіталу «Свісспорт Україна». 70,6% учасників зборів проголосували «за», представники «МАУ» (29,4% голосів) висловилися «проти».

«Згідно зі статутом і договором учасників ТОВ «Свісспорт Україна», голосування за низкою ключових питань вважається результативним лише в тому випадку, якщо кількість голосів «за» становить не менше 75 відсотків, — коментує ситуацію керуючий партнер дослідницької компанії «Актив-груп» Андрій Єременко. — Отже, рішення про збільшення статутного капіталу за результатами зборів учасників ТОВ «Свісспорт Україна» 6 березня 2012 року не може бути визнано позитивним».

Як підкреслив Андрій Єременко, «спроба швейцарської компанії нелегітимним способом зменшити частку авіакомпанії «МАУ» в статутному капіталі ТОВ«Свісспорт Україна» була типовим рейдерством, що неприпустимо в цивілізованому правовому полі».

На думку експерта, Swissport International Ltd. ніколи б не ризикнула застосувати такі «стандарти» співпраці у себе на батьківщині — у Швейцарії або в країнах Євросоюзу. Компанія, цінні папери якої котуються на фондовій біржі Люксембурга, за подібний «блек-мейл» щодо тамтешніх партнерів ризикувала б одразу втратити своє добре ім’я, що прирівнюється до економічного краху.

До речі, слiд зазначити, що Swissport International Ltd. своєрідно ставилася і до інших своїх партнерів із Східної Європи, придбавши там за безцінь контрольні пакети в аналогічних компаніях. Мабуть, діє за принципом — чим східніше від Женеви, тим більше можна собі дозволити.

Повернiмося до України. Річ у тім, що, згідно з іще одним положенням статуту і договору учасників ТОВ «Свісспорт Україна», «МАУ» як потерпіла сторона отримала право викупити частку швейцарського співвласника. Українці вирішили скористатися цим правом, про що й повідомили Swissport International Ltd. 22 травня 2012 року. Швейцарська сторона на це повідомлення ніяк не відреагувала, і «МАУ» не залишалося нічого іншого, як звернутися до суду.

Господарський суд Києва 26 жовтня 2012-го визнав за «МАУ» право власності на частку в 70,6% у ТОВ «Свісспорт Україна». Визнав цей суд укладеним і договір про купівлю авіакомпанією «МАУ» у швейцарців цієї частки у «Свісспорт Україна».

Швейцарці подали на це рішення апеляційну скаргу. Проте 27 березня 2013 року Київський апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Розуміючи, що законними методами своїх сумнівних цілей уже не добитися, швейцарська компанія вирішила задіяти «адміністративний ресурс». Президент Swissport International Ltd. Пер Утнегард направив на ім’я президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу лист, в якому просив вплинути на уряд України і українські суди для вирішення вищезазначеного конфлікту. Представники Єврокомісії, ретельно розібравшись у ситуації, відмовили компанії Swissport International Ltd. у задоволенні її необґрунтованих претензій.

Намагалася Swissport International Ltd. втягнути в цей конфлікт і Надзвичайного та повноважного посла Швейцарії в Україні Крістіана Шоненбергера, ввiвши його в оману відносно реального стану речей.

А ось з українськими чиновниками швейцарськiй компанії пощастило більше.

Для «вирішення питання» у Вищому господарському суді України, куди Swissport International Ltd. направила касаційну скаргу, швейцарська компанія знайшла заступника в особі тодішнього віце-прем’єра, людини, наближеної до Віктора Януковича. І ось через вплив урядовця судді ВГСУ 2 жовтня 2013 року прийняли винятково спірне з правової точки зору рішення — відмінити рішення судів першої і апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до Господарського суду Києва.

Якщо новий розгляд справи проходитиме без впливу адмінресурсу, зрозуміло — на чиєму боці буде iстина. У реальному розвитку хендлінгової компанії «Свісспорт Україна» зацікавлена лише «МАУ», Swissport International на ньому лише заробляла.

Наприклад, лише за 2013 рік «МАУ» інвестувала у «Свісспорт Україна» близько 1 млн. доларів США, а також додатково надала фінансові гарантії на суму в 25,5 млн. гривень. Тут доречно нагадати і про співпрацю Swissport International Ltd. з одіозною компанією «Аеропорт Хендлінг», що працює в найбільших аеропортах України. Цю компанію через одеських бізнесменів Бориса Кауфмана і Олександра Грановського контролює сім’я Віктора Януковича. І про це швейцарці чудово знали. Проте Swissport International Ltd. разом з «Аеропорт Хендлінг» небезуспішно монополізували ринок хендлінгових послуг у кількох українських аеропортах. Причому «Аеропорт Хендлінг» і після зміни влади в Україні продовжує там монопольно працювати, як і раніше, збагачуючи сім’ю Віктора Януковича. Хай там як, але тепер чекають змін. Хочеться вірити, що новий склад суддів ВГСУ в корпоративному конфлікті навколо ТОВ «Свісспорт Україна» керуватиметься винятково нормами закону.