Учорашнє чергове засідання тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування загибелі активіста «Правого сектору» Олександра Музичка (Сашка Білого) так і не розставило крапок над «і» у резонансній НП місячної давнини. Під час засідання ТСК заступник Генпрокурора Олексій Баганець зазначив, що слідство дійшло висновку про те, що Музичко застрелився самостійно з пістолета Макарова. І сталося це випадково, під час запеклого опору. За словами пана Баганця, Генпрокуратура відзначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні показання свідків щодо замовного характеру вбивства активіста (загалом допитано 21 свідка).
Заступник Генпрокурора водночас здивований тим фактом, що «троє цивільних осіб, які публічно заявляли про замовний характер убивства Музичка», досі не знайшли часу для візиту в ГПУ, хоча слідчі неодноразово запрошували їх прийти і дати свідчення. При цьому, згідно з даними однієї з експертиз, встановлено, що куля, витягнута з тіла Музичка, і куля, витягнута з плеча пораненого співробітника «Соколу», ідентичні й випущені з ПМ, що належав убитому.
Активістів «ПС», присутніх на засіданні ТСК, чимало висновків слідства не задовольнили. Зокрема, вони поцікавилися у радника міністра внутрішніх справ Віктора Чалавана, чому Музичка не затримали за кілька днів до смерті, наприклад, 22 березня в Києві, коли він приїхав на з’їзд партії. Пан Чалаван відповів, що на з’їзд той приїхав «з двома кулеметами і ящиком гранат і затримання його було б небезпечним для оточуючих».
А ТИМ ЧАСОМ...
Про Сашка Білого згадало й СБУ. За даними спецслужби, з активістом «Правого сектору» Музичком (а також із його побратимами з УНА-УНСО) ще в січні-лютому 2014 року намагалося налагодити контакт ФСБ Росії, щоб потім звинуватити Україну в постачанні зброї терористам. Вийти на Сашка мав громадянин України «О», завербований ще два роки тому полковником ФСБ Росії Олександр Чепік. За задумом, націоналісти мали б зацікавитися пропозицією контрабандного постачання стрілецької зброї до РФ, яку контролювало б ФСБ. Однак щойно «товар» потрапив би на територію Росії, то його постачальників затримали б чи вбили. А згодом би висунули претензії до України, аби підірвати її міжнародний імідж.