Вулична агiтацiя за кандидата вiд влади стала темою для анекдотiв i мiшенню для зловмисникiв.
Кількість велетенських рекламних щитів-бігбордів із легко впізнаваним образом Прем'єр-міністра Януковича та однословесним переліком його чеснот не залишає сумнівів, що кандидат від влади у виборчу кампанію пре, як Маяковський, — вагомо, грубо й зримо. Незважаючи на «такі добрі-добрі очі» й лагідну усмішку Віктора Федоровича (а класні стилісти і фотографи, як повідомляють свої люди, билися над потрібним кадром Прем'єра упродовж кількагодинної фотосесії, а потім ще й на комп'ютері замучилися підмальовувати), народ скаже, як зав'яже. «Бігморди» — так припечатав київський фольклор широкоформатний продукт навколовладних політичних технологів . Його задум і зміст, на думку експертів, видає російське походження політрекламістів, а гасло «Вибір-2004» навіть кольоровою смугастою гамою — темно-синє й біле — ніби скальковане зі стилю «Союзу правих сил» на останніх виборах до російської Думи.
Про сенс прем'єрського «тому що» на плакатах у народі ходять байки й анекдоти. Але поговоримо передусім про оцінку задекларованих витрат на «бігмордівську» агіткампанію Януковича. Як відомо, максимальний розмір виборчого фонду кандидатів у президенти, дозволений законодавством, — 10 мільйонів гривень. Тож унаслідок масованої візуальної атаки на виборця в останнього закрадаються сумніви: чи відповідають витрати дозволеним?
Керівник виборчого штабу «єдиного кандидата» Сергій Тигіпко повідомляв пресі про те, що зараз по всій Україні розміщено загалом 250 бігбордів з агітацією за Януковича, і більшість із них — у Києві. Припустимо, що повірили «начштабові» на слово і прокалькулюємо оголошені тимчасово не працюючим на основній посаді головою Нацбанку цифри. Виготовлення і встановлення на бажаний термін однієї «великої дошки» коштує 450 «умовних одиниць», те саме з підсвіткою — 500, сповіщають розцінки в солідній київській рекламній фірмі «Луверс». Швиденько прикидаємо — виходить близько 100 тисяч доларів (або більше півмільйона гривень) на агітацію бігбордами, що нібито вписується у 10 мільйонів гривень максимальних витрат. Те саме казав і Тигіпко: мовляв, не переживайте, у нас із цими підрахунками все гаразд, та й у виборчому фонді не настільки багато грошей, як ви гадаєте. Але ось тут і чекає заковика.
За проголошеною логікою штабістів, 250 бігбордів розподілено на всі 25 регіонів держави. Скільки ж щитів встановлено в Києві? Кореспондент «УМ» проїхався лише кількома вулицями Оболонського району Києва і нарахував уже на них 12 «бігмордів». На п'ятачку перетину вулиць Героїв Сталінграда і Героїв Дніпра рекламісти примудрилися втулити аж чотирьох «януковичів». Монтажники саме завершували один із витворів наочної агітації. «Чому немає напису, хто виробник і на яких підставах розміщується політична реклама?» — цікавлюся, бо таких написів вимагає закон про вибори Президента. «Виробляє фірма «Вектор-буд», — байдуже стинають плечима робітники з галицьким акцентом. — А крім нас, ще й багато інших...».
З огляду на те, що лише в одному столичному районі за «єдиного кандидата» агітує, за найскромнішими підрахунками, зо два десятки недешевих щитів, з огляду на 14 районів Києва можна припустити, що заявлена паном Тигіпком цифра 250 вичерпується уже в самій столиці. А ще ж є 24 області, де також маячить бозна-скільки облич єдиного кандидата від влади із доказами «тому що». Хоча чому «бозна-скільки»? Як свідчать джерела «УМ», у межах усієї України «працює» 2500 бігбордів із портретом Януковича. Тобто Сергій Тигіпко зменшив реальну цифру рівно вдесятеро. А ще, кажуть, є замовлення на 500 додаткових «бігмордів»...
Тож помножимо 3000 щитів на 450 умовних одиниць, і вийде 1 млн. 350 тис. доларів, або майже 7 млн. 200 тис. гривень. Врахуйте при цьому, що агітація через бігборди — лише невелика частина виборчої кампанії пана Януковича. Ще потрібно оплачувати публікації в газетах, сюжети на ТБ і радіо, роботу збирачів підписів і роздавачів листівок, власне друковану продукцію, інші плакати, лайт-бокси, наклейки і футболки з безсмертним «Я.»... А ще ж є оренда приміщень, витрати на транспорт, зарплата працівників штабів... Де ж та прозорість, про яку любить говорити Сергій Тигіпко? Чому штаб Януковича бреше навіть про «бігморди»? І з якого «общака» фінансується виборча кампанія гаранта послідовності влади у державі?
Поки простий люд тихо лається і плюється, особливо палкі «прихильники» Януковича відреагували на появу «бігмордів» побутовим вандалізмом. У хід пішли целофанові пакети з фарбою, мазутом та іншою гидотою. Щоправда, для центральних телеканалів це був лише чудовий привід «наїхати» на суперникiв Віктора Януковича. Опозиція, мовляв, не має інших способів протидії, донецька депутатка Раїса Богатирьова в ефірі новин УТ-1 рішуче вимагає припинити провокації. Хоча чого влада очікувала від народу, який скрізь бачить перед собою здоровенний «фейс» голови уряду, i якого аж розпирає вiд щасливого життя «пiд Януковичем»?
А тим часом відраза «низів» до методів проведення владою агітаційної кампанії таки вносить певні корективи. За даними «УМ», «верхи» з оточення Януковича постановили надалі не зображувати на щитах високе і ясне чоло (хоч цуценят бий!) Прем'єр-міністра України. Тепер за «єдиного» агітуватимуть на плакатах близькі до народу знаменитості — скажімо, Сергій Бубка, Андрій Шевченко, Софія Ротару. А ще — Леонід Кравчук. Невже допоможе?..
Довірена особа кандидата в президенти Віктора Ющенка Микола Катеринчук повідомив, що до минулого четверга до ЦВК було направлено вже 76 скарг з приводу порушень Віктором Януковичем правил ведення виборчої кампанії та агітації. У цих скаргах увагу Центрвиборчкому звертають, зокрема, на те, що бігборди із зображенням обличчя Януковича, масово розклеєні по всій державі, не містять обов’язкових даних, передбачених статтею 59 Закону «Про вибори Президента», а саме: установи, що здійснила друк; тиражу плакатів; відповідальної за друк особи. Відштовхуючись від конкретних прикладів, юрист вимагав оголосити попередження кандидатові на пост Президента України Януковичу Віктору Федоровичу. Але Центральна виборча комісія, розглянувши претензiї, вирiшила, нiби звинувачення в порушеннях не вiдповiдають дiйсностi.
А зі штабу "Нашої України" тим часом повідомили, що фірма, яка розміщує на бігбордах агітацію за Януковича, відмовилася на таких самих умовах узяти політичну рекламу Ющенка.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
