— Віталій, передусім розкажи коротко про суть нового проекту, в чому буде полягати, так би мовити, його філософія?
— На українському ринку подібний формат з’являється вперше, хоча європейські та заокеанські телеканали давно інтегрували інтернет–аудиторію в телевізійний простір, як, власне, і самі телепроекти, в інтернет–мережу. За форматом питання гостю студії матимуть право поставити лише глядачі, для цього їм пронується 5 способів, якими можна скористатися. Лише одне питання під час програми гостю надається право заветувати і не відповідати на нього. Ані ведучий, ані гість не знатимуть, яке запитання буде наступним, текст запитання одночасно з’являтиметься на ідентичних моніторах у ведучого та гостя під час прямого ефіру. В необхідності такого формату я переконався під час телемарафонів та гостьових студій на каналі ТВі, коли отримував безліч запитань до гостей від глядачів iз соціальних мереж та на sms–порталі. Через брак ефірного часу та тематичну направленість розмови у студії ці запитання залишалися поза увагою. Тепер ми цей недолік виправимо…
Хочу ще раз нагадати, що програма «Гаряче крісло» виходитиме у прямому ефірі щочетверга о 22:00.
— Які твої враження від наскрізного ефіру, який запровадив ТВі? Чи не нівелює ця ідея інформаційну складову телеканалу?
— Те, що не нівелює, — це точно. У програми «ТВій день» та інформаційних випусків «Сьогодні» — геть різний підхід до контенту, ви це можете помітити, переглянувши ефіри у будь–який день. У нас окремі редакції, і це дуже правильно, різні люди — різні погляди. Насамперед наскрізний ефір дає змогу обговорити ті події, які в новинах обмежуються викладенням суті новини. А ще — це постійний онлайн зв’язок між ведучими та глядачами. Кількість повідомлень, які ми щохвилини отримуємо в sms, на сторінці ТВі у соціальних мережах, лише підтверджує необхідність миттєвої реакції у прямому ефірі, чим, власне, і займається програма «ТВій день».
— Чи будуть з’являтися на каналі нові інформаційні проекти?
— Тут дозволю собі трохи особистого. Коли прийшов на ТВі, і мріяти не міг, що на каналі буде стільки іформаційного контенту і що матиму можливість працювати над ним. Ще рік тому це був лише один випуск на добу, в осінньому сезоні випусків стало 10, тепер же маємо вже 12 прямоефірних випусків новин на добу. Це при тому, що канал не позиціонує себе як суто інформаційний. Тому найближча мета — покращувати якісно ті блоки, які вже створені.
— Чим, на твій погляд, ТВі повинен відрізнятися від решти українських каналів в умовах, коли практично всі ЗМі стали подавати більш–менш об’єктивну інформацію?
— Питання подачі матеріалу — те, над чим зараз працюю, і те, про що щодня спілкуємося з колегами. Не маю жодних ілюзій щодо того, що ми «вигадаємо велосипед» і створимо цілковито новий підхід у подачі новин. Такого не буває. Як у розважальному, так і в інформаційному жанрах усе давно до нас придумали, треба лише знати — що і як. Коли десятками в день переглядаю випуски новин на міжнародних телеканалах, дивлюсь на роботу ведучих, журналiстів, операторів, режисерів, на їхню манеру подачі — з неймовірного набору вражень мимоволі вимальовується щось своє, унікальне. Загалом же, відрізнятися на ринку каналу від каналу, ведучому від ведучого, журналісту від журналіста — необхідна умова самореалізації і професійного росту. Ви, мабуть, помітили, що за останній рік у країні стало більше медіа–ресурсів, це і телеканали, і журнали, і інтернет–видання. Особисто мені конкурувати в таких умовах набагато цікавіше, ніж якби був один канал на всю країну.
— Чи потрібна люстрація журналістів, котрі до революції «обслуговували» владу?
— Поки ми з вами спілкуємося, на це питання уже відповідають глядачі. Люстрація уже почалася, адже пульт — у їхніх руках.
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
