У Львові кілька десятків активістів iз різних громадських організацій, серед яких — «Автономний опір», «Дорожній контроль», «Рабів до раю не пускають», «Автомайдан Львів», «Афганська сотня», буквально винесли двері обласної прокуратури і рушили до кабінету головного прокурора Володимира Гураля. За розкладом саме в цей день у очільника прокуратури мав бути прийом, однак кабінет виявився замкненим. Працівники прокуратури пояснили, що їхній керівник — у відрядженні, однак таке пояснення не вдовольнило громадських активістів. Залишаючи приміщення прокуратури, вони пообіцяли, що все одно доб’ються усунення Гураля з посади. При вході, який iще не встигли до кінця відремонтувати після «ночі гніву» в ніч на 19 лютого, вони наклеїли плакат із написом: «Як злочинець зможе засудити злочинця?».
Слід зазначити, що громада Львівщини вже не вперше протестує проти Володимира Гураля на посаді обласного прокурора. На початку представники «Афганської сотні» вивели Володимира Гураля з приміщення, де його мали представити колективу прокуратури після недовгої «відсидки» на посаді першого заступника начальника Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України. Ще тоді активісти громадських організацій вимагали люстрації, звинувачували його у хабарництві та зловживанні службовим становищем. Річ у тім, що Гураль уже очолював обласну прокуратуру і залишив по собі не найкращі враження. За словами одного з активістів, Андрія Рожнятовського, саме перебуваючи на посаді в Генпрокуратурі під час протистояння на Майдані, Володимир Гураль відповідав за «законність» затримання активістів Майдану. «Крім того, в час його попереднього перебування на Львівщині підприємці і навіть прокурори розповідали про те, що за допомогою хабаря можна було закрити справу чи просунутись по службі», — каже Рожнятовський.
Свого часу навіть новий «губернатор» Ірина Сех звернулася до Олега Махніцького з проханням перевірити роботу новопризначеного прокурора. За місяць громадські активісти провели кілька акцій протесту, проте жодного разу не вдавалося поспілкуватися з самим новопризначеним прокурором: то прокуратура в останню мить скасовувала свої ж заходи, то прокурора на місці не виявлялось.