У Страсбурзі розпочалася весняна сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи, головною темою якої стане питання російської агресії щодо України. Відкриваючи вчора перше засідання сесії, президент ПАРЄ Анн Брассер, яка кілька тижнів тому відвідала Україну, розповіла, як вразив її візит на Майдан, засипаний квітами в пам’ять героїв Небесної сотні. І закликала «пам’ятати про жертви, які Україна платить за демократію». Як розповіла у своєму «Фейсбуці» член делегації Верховної Ради в ПАРЄ Ірина Геращенко, пані Брассер «назвала речі своїми іменами: українську територію захоплено, перед Україною стоять нові загрози, і ПАРЄ повинна жорстко реагувати на дії Росії».
Дебати щодо ситуації в Україні відкриються в середу о 16:00. А вранці четверга «на килим» викличуть делегацію Росії. На розгляд ПАРЄ внесено дві пропозиції щодо подальшої участі російських парламентаріїв у роботі Асамблеї. Британський депутат Роберт Вольтер запропонував «переглянути повноваження» делегації РФ з огляду на порушення територіальної цілісності та суверенітету України, на що дала згоду Рада Федерації російського парламенту. Фактично, йдеться про виключення Росії з ПАРЄ.
У другій пропозиції, авторства данського депутата Міхаеля Єнсена, сказано, що дії Москви «можуть впливати на стабільність та мир у Європі», тому ПАРЄ «повинна дати тверду відсіч політиці сили та провокації» і «призупинити право голосу російської делегації».
Учора обидві пропозиції було передано в Моніторинговий комітет, який має підготувати на їх основі проект резолюції. Як зазначає «Німецька хвиля», він може передбачати три варіанти: підтвердження повноважень російської делегації, скасування їх до січня 2015 року або підтвердження повноважень із санкціями, тобто обмеженням певних прав.
Проблема в тому, що позиції Росії в ПАРЄ завжди були досить сильними. А за ті кілька днів, що залишаються до голосування, російські парламентарії можуть так «попрацювати» з не надто принциповими делегаціями, що ті проголосують «як треба». «Депутати Держдуми відверто глузують у кулуарах ПАРЄ: «Что, выгоняете нас? А кто же будет платить членские взносы в ПАРЕ? Нищая Украина? (ха–ха–ха)». Під приміщення ПАРЄ вони привезли горластих гастролерів, які горлопанять: «Нєт фашизму НА Украінє» і навіть плакатик відповідний нашкрябали», — ділиться враженнями Ірина Геращенко.
Українці також провели пікет, вимагаючи від ПАРЄ жорстко засудити агресора й виключити російську делегацію. Проте навіть у найдемократичніших групах лунають аргументи проти виключення – бо ж тоді «не залишиться майданчика для діалогу». «Якого діалогу — з країною–агресором і окупантом?! Чи вони хоч когось чують? Скільки ще міжнародні організації своїм потуранням і комформізмом потакатимуть Путіну?» — обурюється Геращенко.
Тим часом Росія вже «шантажує» Раду Європи, погрожуючи в разі виключення її делегації з ПАРЄ повернути смертну кару, яку свого часу скасувала саме на вимогу цієї організації. Втім це лише слова, бо насправді російські можновладці переконані: ніхто РФ із Парламентської асамблеї РЄ не виключить. Передусім тому, що Москва й справді забезпечує значну частину її фінансування, а «хто ж у такі непрості часи відмовиться від грошей?..»
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
