Уже тижнів зо два, як на київських вулицях продають айстри — незмінні провісники осені, а на сільських городах давно відцвіли маки, перетворившись на торохкотливі голівки. Саме вони сьогодні будуть основними «квітами» святкових букетів, що їх понесуть на освячення до церкви. І саме від сьогодні мусимо з сумом визнати, що літо таки закінчується. Недарма ж в народі казали «Прийшов Спас — пішло літо від нас».
Саме з Маковієм, або як його ще називають Маковим, Медовим або першим Спасом, пов'язують відхід літа. До цього часу, як правило, дозріває все, що виросло на городах, полях, у садах. «Спас — усьому час», — казали з цього приводу наші предки. Від сьогодні природа починає готуватися до відпочинку: змінюється погода («з першого Спаса — холодні роси»), а теплолюбиві ластівки і стрижі першими беруть курс на теплі краї. Особливо колись цього дня чекали пасічники: до Маковія у давнину ніхто не чіпав вуликів, а від Маковія нарешті починали збирати мед.
Як свідчать легенди, саме на першого Спаса у 988 роцi вiдбулося хрещення князя Володимира, тому його ще називають Спас на водi, а чимало обрядів пов'язані з водою. Приміром, на церковних літургіях разом із медом та маком святять воду. Хоча в дохристиянські часи це свято пов'язували з богинею води Даною, цим і пояснюються деякі обряди, що дійшли до нас: вода на Маковія вважалася цілющою, а тому в ній купалися востаннє в році, а також купали коней, худобу, хоча за християнським звичаєм купатися заборонялося вже від Іллі (2 серпня). За традицією предків, цього дня необхідно чистити та впорядковувати криниці, джерела.
На святковому столі цього дня має обов'язково бути страва з маком. Адже мак в Україні — це символ плодючості, оберіг від зловорожих сил. Тому неодмінно подайте до обіду медяники, печиво або бублики з маком, шулики (печені коржики з тертим маком і медовою ситою), макові завиваники.
Другий Спас (Яблучний) правовірні відзначатимуть 19 серпня (цього дня святять яблука, грушi, квiти та iншi дари саду), а 29 серпня, на третiй — Хлiбний Спас, господині випікали коровай із зерна нового врожаю, як подяку землі за щедрi дари і багатий урожай. Від третього Спаса у поле знову виходили орачі — сіяти озимину...