Відновлення пам’яті

28.03.2014

Цього тижня Кабінет Міністрів України призначив директором УІНП відомого історика, дослідника визвольних рухів та міжетнічних взаємин, громадського активіста Володимира В’ятровича. Це призначення не стало несподіванкою. Адже пан В’ятрович ще у 2005–му був одним з ініціаторів утворення цієї установи та представив власну концепцію Інституту, а в 2008—2010 роках був директором Галузевого державного архіву СБУ, організувавши розсекречення архівів КГБ і відкритий доступ до них. У 2002 році історик заснував широко відомий нині Центр досліджень визвольного руху. УІНП розпочав роботу в 2006 році як орган виконавчої влади, утім своє завдання виконував лише частково. Після того ж як у 2010–му до влади прийшла «команда» Януковича, установу перетворили на науково–дослідну. Усі попередні здобутки було перекреслено, а працівники під керівництвом нового на той час директора — комуніста Валерія Солдатенка, заперечували факт Голодомору та писали пропагандистські тексти про «злочинців–бендерівців» і «партизанську славу». Відтепер УІНП повертається до первісних завдань, до того ж, заявлених чіткіше й активніше. «Ми розповідатимемо людям, що відбувається із суспільствами, де режим нехтує правами людини, — каже Володимир В’ятрович, маючи на увазі також недавні події в Україні. — Переконаний, що саме активна позиція громадянського суспільства не допустить повторення злочинів у майбутньому».

Новий очільник одним із завдань на найближчий час бачить створення архіву національної пам’яті, який дасть змогу вивести з–під відання сучасних спецслужб та правоохоронних органів — СБУ, МВС, СЗР — архіви карально–репресивної системи Радянського Союзу. Установа відтепер орієнтуватиметься на подібні структури в інших посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи, отже, популяризуватиме історичні дослідження, дбатиме про місця пам’яті, працюватиме з молоддю та вчителями. Нагадаємо, що з ініціативою повернути УІНП спеціальний статус державного органу та розглянути кандидатуру В’ятровича на посаду його директора звернулися до керівництва країни відомі освітяни — екс–ректор ЛНУ ім. Франка, колишній міністр освіти Іван Вакарчук, проректор того ж вишу Дзвенислава Калинець–Мамчур, проректор Українського католицького університету Олег Турій та багато інших.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>