Росія «тримає позу», але наслідки санкцій уже відчуваються
Російське МЗС, яке досі заклики до переговорів з українською стороною ігнорувало й посилалося на «нелегітимність» нашої нової влади, цього разу прислухалося. У Гаазі міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров «снізошол» до зустрічі з українським колегою Андрієм Дещицею — «задля виконання доручення президента Росії Володимира Путіна підтримувати робочі контакти з призначеними Верховною Радою виконуючими обов’язки різних міністрів української держави».
Розмова відбувалася віч–на–віч, тому точний її зміст не відомий. Але загальна суть зрозуміла: «Нічого нового, стара риторика», — написав Дещиця у своєму «Твіттері».
Росія й надалі демонстративно дає всьому світові зрозуміти, що на санкції їй, м’яко кажучи, наплювати. Хоча експерти стверджують: російська економіка вже зазнає досить відчутних втрат. Позавчора Міжнародне рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз по довгострокових рейтингах дефолту емітента 15 російських банків, зокрема найбільших державного — «Cбєрбанку» та приватного — «Альфа–банк» — зі стабільного до негативного.
Тим часом Сенат США увечері 24 березня провів процедурне голосування щодо законопроекту про надання фінансової допомоги Україні. Демократи й республіканці розійшлися щодо того, яким саме має бути шлях надання цієї допомоги (і це може дещо затягнути процес), проте в тому, що її буде надано, єдині. І одностайно наголошують на тому, що статися це має якнайшвидше.
Також сенатори схвалюють подальше запровадження санкцій проти причетних до порушення міжнародних договорів російських чиновників. Як зазначають американські оглядачі, це важливий факт, адже досі санкції запроваджував президент–демократ Барак Обама. А схвалення як Палати представників Конгресу, так і Сенату, свідчить про підтримку цієї позиції і Демократичною, й опозиційною до глави Білого дому Республіканською партією, кожна з яких має більшість у різних палатах парламенту.
Генасамблею ООН закликають не визнавати зміну статусу Криму
Завтра у Нью–Йорку резолюцію щодо українсько–російського конфлікту розгляне Генасамблея Організації Об’єднаних Націй. У проекті резолюції, зокрема, наголошується, що проведений у Криму референдум «не може слугувати підставою для будь–якої зміни статусу АРК або міста Севастополь». Співавторами проекту, який підготувала Україна, стали п’ять країн: Коста–Рика, Ботсвана, Катар, Канада і Польща, але ще можуть долучитися й інші.
Генсекретар ООН Пан Гі Мун, виступаючи на саміті ядерної безпеки в Гаазі, застеріг від використання кризи в Україні як приводу для прагнення отримати атомну зброю. А таке бажання може виникнути в багатьох держав, які спостерігають, як безпардонно порушує гарантії недоторканності території України один із учасників Будапештського меморандуму про добровільну відмову Києва від третього у світі ядерного арсеналу.
Лунають голоси про необхідність повернути собі ядерний статус і в Україні. Проте глава МЗС Андрій Дещиця у своєму виступі на гаазькому саміті запевнив світову спільноту, що Україна на це не піде.