Великий осуд і стара риторика

26.03.2014
Великий осуд і стара риторика

Лідери країн «Великої сімки» дружно засудили Путіна. (Рейтер.)

Лідери країн «Великої сімки», які зібралися в Гаазі «на полях» міжнародного саміту з ядерної безпеки зумисне, щоб обговорити військову агресію Росії щодо України, одностайно засудили анексію Криму і висловили підтримку територіальній цілісності нашої держави. «Сьогодні ми підтверджуємо, що дії Росії матимуть значні наслідки. Це чітке порушення міжнародних норм, і серйозний виклик верховенству права по цілому світу має турбувати всі країни. У відповідь на порушення Росією суверенітету та територіальної цілісності України і для демонстрації рішучості відповісти на ці незаконні дії на двосторонньому та багатосторонньому рівні ми запровадили низку санкцій проти Росії та відповідальних осіб і установ», — зазначено в так званій Гаазькій декларації, яку ухвалили лідери G–7— США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Японії, Канади, а також очільники Європейської Ради і Єврокомісії Герман ван Ромпей та Жозе Мануель Баррозу.
Учасники «клубу» найбільш розвинутих держав світу попередили, що «готові посилити дії, включно зі скоординованими секторальними санкціями, які матимуть дедалі більший вплив на російську економіку, якщо Росія продовжуватиме ескалацію ситуації». І вкотре закликали Москву до переговорів з українським урядом та вирішення ситуації дипломатичними каналами.
Наступний, плановий саміт «Великої сімки», який мав відбутися на початку червня в Сочі, після виключення Росії та її лідера з цієї престижної компанії тепер пройде у Брюсселі.

Росія «тримає позу», але наслідки санкцій уже відчуваються

Російське МЗС, яке досі заклики до переговорів з українською стороною ігнорувало й посилалося на «нелегітимність» нашої нової влади, цього разу прислухалося. У Гаазі міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров «снізошол» до зустрічі з українським колегою Андрієм Дещицею — «задля виконання доручення президента Росії Володимира Путіна підтримувати робочі контакти з призначеними Верховною Радою виконуючими обов’язки різних міністрів української держави».

Розмова відбувалася віч–на–віч, тому точний її зміст не відомий. Але загальна суть зрозуміла: «Нічого нового, стара риторика», — написав Дещиця у своєму «Твіттері».

Росія й надалі демонстративно дає всьому світові зрозуміти, що на санкції їй, м’яко кажучи, наплювати. Хоча експерти стверджують: російська економіка вже зазнає досить відчутних втрат. Позавчора Міжнародне рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз по довгострокових рейтингах дефолту емітента 15 російських банків, зокрема найбільших державного — «Cбєрбанку» та приватного — «Альфа–банк» — зі стабільного до негативного.

Тим часом Сенат США увечері 24 березня провів процедурне голосування щодо законопроекту про надання фінансової допомоги Україні. Демократи й республіканці розійшлися щодо того, яким саме має бути шлях надання цієї допомоги (і це може дещо затягнути процес), проте в тому, що її буде надано, єдині. І одностайно наголошують на тому, що статися це має якнайшвидше.

Також сенатори схвалюють подальше запровадження санкцій проти причетних до порушення міжнародних договорів російських чиновників. Як зазначають американські оглядачі, це важливий факт, адже досі санкції запроваджував президент–демократ Барак Обама. А схвалення як Палати представників Конгресу, так і Сенату, свідчить про підтримку цієї позиції і Демократичною, й опозиційною до глави Білого дому Республіканською партією, кожна з яких має більшість у різних палатах парламенту.

Генасамблею ООН закликають не визнавати зміну статусу Криму

Завтра у Нью–Йорку резолюцію щодо українсько–російського конфлікту розгляне Генасамблея Організації Об’єднаних Націй. У проекті резолюції, зокрема, наголошується, що проведений у Криму референдум «не може слугувати підставою для будь–якої зміни статусу АРК або міста Севастополь». Співавторами проекту, який підготувала Україна, стали п’ять країн: Коста–Рика, Ботсвана, Катар, Канада і Польща, але ще можуть долучитися й інші.

Генсекретар ООН Пан Гі Мун, виступаючи на саміті ядерної безпеки в Гаазі, застеріг від використання кризи в Україні як приводу для прагнення отримати атомну зброю. А таке бажання може виникнути в багатьох держав, які спостерігають, як безпардонно порушує гарантії недоторканності території України один із учасників Будапештського меморандуму про добровільну відмову Києва від третього у світі ядерного арсеналу.

Лунають голоси про необхідність повернути собі ядерний статус і в Україні. Проте глава МЗС Андрій Дещиця у своєму виступі на гаазькому саміті запевнив світову спільноту, що Україна на це не піде.

А ТИМ ЧАСОМ...

Вступ України в Європейський Союз «є цілком досяжною і важливою метою». Про це заявив посол Великої Британії в Україні Саймон Сміт, повідомляє «Інтерфакс–Україна». За його словами, Лондон «рішуче виступає за розширення Євросоюзу, й ми завжди бачили Україну як країну, яка зрештою вступить до ЄС».

Зазначимо, що в Британії на найвищому рівні регулярно лунають заклики до виходу з Євросоюзу самого Об’єднаного Королівства.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>