Потягнути за Бакуліна…

Арешт голови «Нафтогазу» Євгена Бакуліна став останніми вихідними однією з найтоповіших новин у вітчизняному інформпросторі. Першим цю подію взявся коментувати колишній шеф Бакуліна, екс–віце–прем’єр Юрій Бойко, який курирував газову сферу. Як і варто було сподіватися, Бойко роботою слідчих органів залишився невдоволений. Щоправда, мотивація у нього була досить дивною: мовляв, сам арешт незаконний, ну і недоречний з огляду на російські війська на нашому кордоні. «Оскільки вони (нова влада. — Ред.) не можуть упіймати Курченка (бізнесмен, близький до «сім’ї», оголошений у розшук. — Ред.), то відвертають увагу громадськості на такі справи, як ця», — ображено мовив Бойко.

Експерти, втім, таку активність завжди малопублічного урядовця пояснюють дуже просто. «Із самого початку Євген Бакулін виконував роль «зіц–голови» «Нафтогазу», а реально керував НАКом Юрій Бойко — спочатку на посаді профільного міністра, а потім — віце–прем’єра, — пояснив «УМ» керівник енергетичних програм «НОМОС» Михайло Гончар. — Цей тандем у них існує вже років п’ятнадцять: де Бойко — там обов’язково був Бакулін! І після арешту у Відні Дмитра Фірташа доля Євгена Бакуліна практично була визначеною».

«Цього кроку треба було очікувати: арешт Бакуліна — прямий наслідок арешту Фірташа, — погоджується політолог Олександр Блюмінов. — Адже голова «Нафтогазу» є серйозним елементом вибудуваного за довгі роки корупційного ланцюжка, який дозволяв збагачуватися клану Фірташа—Льовочкіна—Бойка. Плюс фактор Тимошенко. Тепер вона спробує завершити «зачистку» компанії «РосУкренерго» (пов’язують із Дмитром Фірташем. — Ред.) з українського ринку».

На думку Михайла Гончара, слідчі мають до Євгена Бакуліна чимало цікавих запитань. «Пов’язані вони насамперед із газовою частиною так званих «харківських угод», повернення приватній компанії «Росукренерго» газу державної структури — «Нафтогазу України», — каже експерт. — Також, мабуть, запитають про справу «Вишок Бойка». Нагадаємо, що дві бурові платформи для «Чорноморнафтогазу» придбали за завищеною ціною: по 440 млн. доларів, хоча насправді коштували вони не більш ніж по 250 мільйонів.

«У процесі слідства можуть спливти цікаві нюанси, — продовжує Гончар. — Скажімо, нюанси схеми з «вишками Бойка». За деякими даними, сам урядовець та «Нафтогаз» відігравали тут доволі номінальну роль, а натхненником ідеї був такий собі пан Кацуба. Правоохоронці намагатимуться з’ясувати: так це було чи ні». До речі, народний депутат від Партії регіонів Сергій Кацуба, за його словами, активно заважав арешту Євгена Бакуліна у приміщенні НАКу. «Я протидію! Як народний депутат стою і грудьми прикриваю двері», — розповів він пресі.

Ниточки від Євгена Бакуліна можуть простягнутися досить далеко нагору. «Скажімо, чи команду на здійснення операції з вишками давав особисто колишній президент, чи Віктору Януковичу просто доповіли, що є така цікава і вигідна схема, — каже Михайло Гончар. — Намагатимуться з’ясувати, хто був ідеологом, а хто виконавцем». За словами аналітика, у мафіозних оборудках Бакулін є найнижчою ланкою, його роль є досить технічною, а от усе, що знаходиться далі, може бути досить цікавим і гарантуватиме сенсації. «Скажімо, громадськості буде цікаво довідатися, яка частина коштів від «паливних» оборудок йшла безпосередньо у «Міжгір’я», — каже Гончар. І заперечує при цьому політичну складову в арешті очільника «Нафтогазу». — Якби йшлося про політичне переслідування, то його затримали би вже на наступний день після зміни влади».

При цьому, як стверджують експерти, працювати слідчим буде непросто. «Коли розробляють тіньові схеми на великі суми, залучають серйозні юридичні контори, які одразу ж розробляють варіанти захисту на випадок, якщо під них раптом почне «копати» прокуратура», — констатує Михайло Гончар.