За уми громадян України між центральними російськими і українськими ЗМІ розгорілася справжня холодна війна. Брутальні, але дієві методи зомбування свідомості людей, які демонструють деякі російські ЗМІ, вже давно змушує українських журналістів задумуватися над тим, як із цим боротися. Саме цій проблемі був присвячений «круглий стіл» «Україна під прицілом російських ЗМІ. Проблеми інформаційної безпеки України», у якому взяли участь провідні експерти з питань мас–медіа.
На думку доктора філологічних наук, професора Георгія Почепцова, російській пропаганді можна протиставити лише пропаганду українського штибу. «Чому саме сфера телебачення виявилася такою придатною для маніпуляцій? Коли людина дивиться телевізор, її мозок дуже завантажується і вона не здатна аналітично мислити. Зникає контроль над емоціями і вони виходять на перший план. Таким чином, вмикається «дологічний розум». У принципі, в цьому нічого поганого нема. Це — поле мистецтва. От Дмитро Кісельов працює саме в цій сфері. Він — поет від журналістики. І коли ми намагаємося спростувати його аргументи фактами, це не працює. Тому що поета неможливо спростувати фактами. Треба мати таких самих поетів. Де українські поети від журналістики? Їх повинно бути багато».
Олександр Чекмишев, голова Комітету «Рівність можливостей», має протилежну точку зору. «Я глибоко переконаний, що протиставляти одним брутальним технологіям інші брутальні технології в процесі інформаційної війни ми не можемо. Це — безперспективно. Що реально ми можемо протиставити? Передовсім — правду. Коли на великій правдивій карті інформаційного простору України будуть з’являтися картинки брехні, дезінформації — це буде дуже помітно».
На думку Миколи Княжицького, очільника підкомітету з питань телебачення і радіомовлення Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, в Україні потрібно терміново створювати нормальну незаангажовану Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. «Оскільки її немає, — переконаний пан Княжицький, — у нас продовжують ретранслювати ворожі канали, які без обмежень здійснюють наклепи на Українську державу».
Спеціалісти також висловилися щодо введення єдиної редакційної політики на каналах. «Комендантська година в мирний час — це порушення прав і свобод, у воєнний час — це виправданий захiд, — вважає шеф–редактор інтернет–сайта і журналу «Телекритика» Наталя Лігачова. — Я не за те, щоб була політика, яка б диктувалася з центру. Водночас тісні контакти і роз’яснення своєї позиції нинішнім керівництвом РНБО важливі й потрібні». Утім ідея з відімкненням російських телеканалів, схоже, визнана неефективною.
А ТИМ ЧАСОМ...
Група ініціативних росіян у соціальних мережах створили спільноту «Антипропаганда», яка розвінчує неправдиву інформацію про Україну. Активісти аналізують відео російських медіа, вказуючи на випадки інсинуацій, перекручування фактів, а то й відвертої брехні. Одним із засновників групи є московський депутат Максим Кац, який свого часу працював у виборчому штабі Олексія Навального, а також мав спільні проекти з відомим російським блогером Іллею Варламовим. За словами Максима Каца, його в першу чергу турбує те, що населення РФ «обробляють з екранів телевізорів мерзенними пропагандистськими прийомами». На їхню сторінку вже підписалися 20 тисяч користувачів інтернету. Додамо, що в Україні теж існує інтернет–ресурс для розвінчування російської пропаганди — StopFake.org, а також блог fakecontrol.org.