З клубу — на вихід

Марно Захід сподівався на «деескалацію» й розв’язання конфлікту між Росією та Україною дипломатичним шляхом. Своїм учорашнім виступом на честь «приєднання» Криму до РФ Володимир Путін яскраво продемонстрував, що він думає і про західні санкції, і про міжнародні угоди, і тим більше про заклики «схаменутися». Нова «холодна війна», схоже, маленькому диктатору великої країни навіть до вподоби, адже дозволяє сповна відчути себе спадкоємцем такого любого йому СРСР. А оскільки в поведінці президента Росії проглядається аж надто багато паралелей не лише з Йосипом Сталіним, а й із другим найбільшим диктатором ХХ сторіччя, дуже схоже на те, що з «холодної» його «маленька переможна війна» швидко переросте в «гарячу».

А поки новітній Адольф Володимирович святкує свій кримський аншлюс, Європа та США потроху посилюють поки що все ще дипломатичне реагування на його дії. Учора міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус повідомив про рішення «Великої вісімки» призупинити членство Росії в цій організації.

Зазначимо, що до середини 1990–х років цей неофіційний «клуб» найбільш промислово розвинутих держав світу діяв у форматі Group of Seven, тобто «Великої сімки», до якої спершу додавали «+1», а потім повноцінно на правах восьмого члена включили Росію.

За іронією долі, повернення до формату G–7 — Великої Британії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії — відбулося в рік головування РФ у цьому зібранні світових лідерів. Як повідомив Лоран Фабіус в ефірі французького радіо, учора ввечері «Велика сімка» планувала зібратися на екстрений саміт. Плановий, нагадаємо, мав відбутися на початку червня в Сочі. Де саме збиралися лідери G–7 замість російського курорту, на той момент, коли цей номер верстався, ще не повідомлялося.

Щоправда, станом на вчора Париж не скасував запланований на 6 червня візит до Франції Володимира Путіна, якого запрошено на святкування 70–ї річниці висадки союзницьких сил у Нормандії. Зате мсьє Фабіус не виключив, що Франція розгляне можливість відмови від контракту на продаж Росії двох військових кораблів «Містраль». Контракт на придбання двох величезних десантних гелікоптероносців став першим договором про придбання Росією військової техніки на Заході з часів розпаду СРСР.

І якщо Євросоюз загалом та Франція зокрема перейдуть із другого рівня (на якому перебували ще вчора) санкцій щодо Росії на третій, «Містралів» Росія не дочекається. Втім, для Парижа розрив цього контракту стане великою втратою, тож поки що там чекають активніших кроків щодо російського загарбника української території й від інших європейських держав.

А поки що Євросоюз продовжує надавати підтримку Україні. У понеділок Рада міністрів закордонних справ ЄС не лише запровадила санкції проти низки причетних до анексії Криму російських та українських посадовців, а й підтримала лібералізацію візового режиму з Україною. А також схвалила тимчасове зняття мит на український експорт до Євросоюзу та підписання політичної частини угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, яке відбудеться 21 березня у Брюсселі.

А єврокомісар iз питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле в інтерв’ю німецькій газеті Die Welt заявив, що у зв’язку із ситуацією в Україні ЄС може розглянути питання про розширення. Простіше кажучи — не лише підписати Угоду про асоціацію, а і якнайшвидше прийняти Україну в Європейський Союз. Щоправда, процедура ця однаково тривала й кропітка, тож «якнайшвидше» в даному випадку може просто означати не «десятки років», а «роки».