Мільйони Тимошенко

У ході розслідування було перевірено 278 банківських рахунків у 26 країнах. Згідно з цим розслідуванням, Тимошенко або члени її сім’ї були одержувачами чи підписантами рахунків у банках, включаючи цілу низку британських банків, хоча й наголошується, що ці рахунки зараз уже закрито. При цьому, згідно зі звітом, 13 банківських рахунків у різних країнах світу залишаються відкритими. Але команда Тимошенко наполягає, що вона не вела комерційну діяльність відтоді, як стала політиком на початку 1997 року. Її адвокат Сергій Власенко сказав наступне з приводу заяв про зарубіжні рахунки Тимошенко: «Це відверта брехня і неправда... У неї немає ні власності, ні рахунків у США, Великобританії або Швейцарії». Він додав: «Ми абсолютно чисті й відкриті для розмови з будь–ким, хто хоче розслідувати». Власенко повідомив, що інформація, надана для розслідування, «сфабрикована і є частиною брудної пропагандистської війни» проти колишнього Прем’єра, яка, як очікується, братиме участь у виборах Президента у травні. «Його (розслідування) спонсорував режим Януковича для дискредитації Тимошенко», — пояснив захисник журналу The Independent. Режим Януковича найняв Lawrence Graham, щоб знайти, серед іншого, більш ніж 200 млн. доларів, які, за заявами колишнього українського уряду, були виведені Тимошенко і ще одним колишнім українським Прем’єром — Павлом Лазаренком. Кошти нібито зникли в середині 1990–х у той час, коли Тимошенко керувала компанією «Єдині енергетичні системи України». ЄЕСУ отримала права монополіста на імпорт російського газу до України від тоді ще Прем’єра Лазаренка. Ці звинувачення (справа ЄЕСУ) не мають нічого спільного зi звинуваченнями, на підставі яких Тимошенко набагато пізніше посадили у в’язницю і які піддали широкій критиці як політично мотивовані.

Звинувачення Тимошенко у зв’язку з її роботою в ЄЕСУ були, однак, відкинуті під час розслідування кримінальної справи в США проти Лазаренка. У 2004–му Лазаренка засудили за відмивання грошей, крадіжку і приховування коштів на зарубіжних рахунках. Бiльшу частину його апеляції відхилили, і його було засуджено до 8 років в’язниці в Каліфорнії. Обвинувальний висновок свідчив: «За подальшою змовою Лазаренко отримав гроші від компаній, що належать або контролюються Тимошенко, включаючи «Єдині енергетичні системи України». В обмін на це Лазаренко використовував свої владні повноваження для здобуття вигоди компаніями Тимошенко». Американський прокурор Марта Берш заявила перед цим, що в неї «є докази, що компанії, контрольовані Тимошенко, брали участь у схемах для переказу коштів на рахунки Лазаренка. Там були виписки з банківських рахунків». Звіт, зроблений для Lawrence Graham, стверджує, що серед таких рахунків був рахунок в одному Лондонському банку на ім’я «Єдиних енергетичних систем України», на якому було 40 млн. фунтів. Але Тимошенко не заарештували і їй не висунули жодних звинувачень у порушеннях, і в 2004–му американський суд відхилив усі твердження про зв’язок Лазаренка з ЄЕСУ і Тимошенко в обвинувальному висновку в його справі. Суд постановив, що докази були «недостатніми для підтвердження цих схем». Американські прокурори знайшли кошти по всьо­му світу, зокрема в банку Natwest, зареєстрованому в London Bridge. На рахунку було 40 млн. фунтів на ім’я ЄЕСУ із загальними одержувачами Лазаренком і чоловіком Тимошенко Олександром. Адвокати Тимошенко заперечують, що вона відкривала банківські рахунки вiдтодi, як стала політиком, і що суд США реабілітував її: «Американська справа була почата, тому що Кучма зробив усе можливе для забезпечення американських прокурорів усією інформацією, але суд постановив, що не було навіть щонайменшого доказу якої–небудь корупційної діяльності Тимошенко».

Тимошенко — це суперечлива, але ключова фігура в поточних безладах і кризі в Україні. Очікується, що вона буде кандидатом на майбутніх президентських виборах. Але її дорога як Прем’єра в 2005–му і з 2007–го по 2010–й буде під пильним вивченням, тому що демонстранти вимагають люстрації після відходу Президента Януковича. «Тимошенко належить до старого покоління української політики, — сказала The Independent український аналітик у Chatham House Орися Луцевич. — Після Помаранчевої революції вона нічого не зробила для реформування економіки і встановлення верховенства права. Замість цього вона сконцентрувала свою увагу на розбратах усередині помаранчевої коаліції з метою підготовки своєї президентської кампанії. Більшість людей на Майдані не вимагали її звільнення». Але її прибічники вітають Тимошенко як героя через її роль у Помаранчевій революції 2004 року і називають її політичним ув’язненим, коли її посадили під час правління Януковича за газову угоду з Росією, яку вона уклала, будучи Прем’єром. Її адвокат Джеффрі Робертсон сказав минулого тижня: «Тимошенко було засуджено за перевищення влади, тому що вона уклала угоду з Путіним, коли він припинив постачання газу до України взимку 2009 року. Її дії, спрямованi на запобігання гуманітарній катастрофі, не можуть логічно сприйматися як злочин. Але її посадили у в’язницю за пiдписання «поганих контрактів».