Кров і біль Донбасу

18.03.2014

Прокуратура Донецької області порушила кримінальну справу з приводу кривавого побоїща в центрі Донецька та захоплення державних будівель прихильниками ідеї сепаратизму. Нагадаємо, що в четвер під час сутичок між прихильниками єдності України та проросійськи налаштованими молодиками загинуло троє людей, ще 50 отримали поранення. Одним із загиблих був активіст і прес–секретар місцевої «Свободи» Дмитро Чернявський. За свідченням очевидців, міліція не тільки не заважала екстремістам, а ще й сама просила людей не перечити бойовикам, виконувати їхні накази, ставати на коліна.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков другого ж дня заявив про затримання чотирьох підозрюваних у кривавих подіях і пообіцяв «жорстке персональне реагування» на дії міліції. Він же повідомив, що міліція підозрює у вбивстві Чернявського злочинця на прізвисько «Палач» і оголосила його в розшук.

Однак це не допомогло стабілізації ситуації в місті. У неділю проросійські активісти штурмували будівлю обласної прокуратури — не допомогли навіть звернення прокурора області, який вийшов поговорити з людьми. А потім розбурханий натовп пішов на штурм офісу Індустріального союзу Донбасу, який очолює нинішній «губернатор» Донеччини Сергій Тарута. У жодній iз будівель протестувальники не залишились. Основною вимогою їх було звільнення «народного губернатора» Павла Губарєва.

Сам Тарута назвав недільні мітинги провокацією і заявив, що міліція діяла недостатньо, тож очікуються кадрові ротації. «Це була запланована акція, і вони хотіли влаштувати провокацію. Ми не стали занадто заважати цьому, зрозумійте, від завтрашнього дня картина буде зовсім інакша. Буде значно посилений тут особовий склад, будуть зроблені кадрові зміни», — сказав він.

У неділю ж масові проросійські мітинги відбулися в Луганську, Одесі та Запоріжжі. Щоправда, за словами секретаря Ради національної безпеки та оборони Андрія Парубія, масштаби протестів мали бути набагато більшими. В ефірі телеканалу «112» він повідомив, що РНБО вдалося запобігти широкомасштабній операції російських сепаратистів зі вторгнення в Україну під назвою «Російська весна». «Планувався о 12:00 збір так званих мітингів, проголошення так званих народних «губернаторів», захоплення обласних адміністрацій. Але вже на 21 число вони планували так звану хрестова ходу мирним походом на Київ. І станом на сьогодні ми можемо говорити, що цей їхнiй план не був здійснений і був провалений», — заявив він.

ДО РЕЧІ

У суботу в Херсонській області біля селища Стрілкове з вертольотів висадилися близько 50 військових без розпізнавальних знаків, які захопили газову вишку поблизу села. З метою негайного реагування на провокацію з української сторони було піднято сили армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил України, а також сили аеромобільного батальйону. Цікаво, що самопроголошений прем’єр Кримської автономії Сергій Аксьонов, коментуючи ситуацію, заявив, що «група осіб, які представилися українськими прикордонниками, намагалися пошкодити газопровід, по якому півострів отримує паливо», але сили самооборони півострова запобігли диверсії і взяли під охорону газорозподільну станцію. Водночас МЗС України висловило «рішучий і категоричний протест» у зв’язку з висадкою російського десанту.

Наразі ситуація лишається невизначеною.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>