Нацистська вольниця

Незважаючи на те, що суд заборонив на вихідні проведення у Харкові мітингів та масових зборів, російські «туристи», місцевий клуб «Оплот» та їхні прихильники влаштували у центрі міста справжній театр воєнних дій зі стріляниною і штурмом адміністративних будівель. Серед підбурників знову засвітилися члени фашистських проросійських угруповань, які не приховують своїх політичних поглядів.

Провокація для телесюжету?

Штурму будівлі по вулиці Римарській, 18, де розташований офіс обласних громадських організацій «Просвіта», «Патріот України» та «Правий сектор», передувала класична провокація. У п’ятницю пізно ввечері до молодиків iз георгіївськими стрічками, які зібралися на площі Свободи, під’їхав мікроавтобус iз дніпропетровськими номерами. Звідти виглянули задерикуваті пасажири й почали ображати проросійськи налаштованих активістів. Ті, нібито не витримали наруги й кинулися наздоганяти кривдників. Провокатори ж втекли саме під стіни згаданого офісу, який розташований неподалік від майдану, що й стало причиною штурму будівлі. Непрохані гості розстріляли шибки й намагалися вдертися всередину, а господарі відчайдушно тримали оборону.

Згодом на підмогу штурмовикам прибули члени харківського «Оплоту», після чого протистояння стало ще жорстокішим. «Гарячу» картинку знімали оператори лише московського телеканалу «Росія 24», відомого своїм відвертим українофобством. Це й змусило експертів припустити, що вся кривава бійня була заздалегідь спланована для доказу масових безчинств на сході України. До того ж згаданий мікроавтобус перебував у розшуку після подібної провокації дводенної давності, що сталася на проспекті Правди.

Показати ж телевізійникам і справді було що, оскільки у самісінькому центрі міста розгорілася справжня кровопролитна війна з пострілами і погромом. Через поранення живота і грудної клітки загинув 31–річний дніпропетровець Олексій Шаров, а також отримав смертельне поранення 20–річний харків’янин Артем Жудов. Ще п’ятеро потерпілих, серед яких і 29–річний сержант міліції Олег Портаненко, потрапили до Лікарні швидкої невідкладної допомоги. «Усі вони мають поранення дробом у різні ділянки тіла, — повідомила головний лікар клініки Олена Ковальова. — Це голова, обличчя, кінцівки. Пізніше, близько 5–ї години ранку, «швидка» доставила ще одного потерпілого. У нього теж є поранення, але з травматичної зброї. Гумові кулі поцілили у поперек та ногу».

Пізніше на місце НП прибули бійці спецпідрозділу «Грифон», голова облдержадміністрації Ігор Балута, керівники правоохоронних органів та мер Геннадій Кернес, який задля примирення сторін порушив припис Генпрокуратури про домашній арешт. Після тривалих перемовин вони таки вмовили патріотів вийти з приміщення й вивели їх через живий коридор до заздалегідь припаркованих автобусів. Усього тієї ночі було заарештовано 38 осiб. Удень суд розглянув справи 27 затриманих і всіх, окрім двох, відправив до СІЗО. Проти арештованих було порушено кримінальні справи за статтями «умисне вбивство», «організація масових безпорядків», «замах на життя співробітників міліції». Їм загрожує довічне ув’язнення.

Наступного дня після трагедії Ігор Балута заявив, що кривава перестрілка була затіяна провокаторами. З ним погодився і представник «Правого сектору» Олег Однороженко. Він каже, що члени патріотичних організацій перебували на своїй території і займалися штатною роботою. В офісі на момент нападу було всього лише близько сорока людей. «Якби ми планували у цей час якісь акції, — каже активіст, — однозначно людей було б більше». Олег також не виключає, що двох загиблих нападників убили самі ж проросійські молодчики, оскільки їхні тіла були знайдені на певній відстані від офісу патріотів.

«Іди до пекла, Бандера!»

Неділя у Харкові теж була гарячою. Днем раніше суд заборонив проведення будь–яких масових заходів, оскільки оперативники отримали інформацію про можливий розстріл мітингу найманими снайперами. Але російські «туристи» та їхні однодумці знесли на майдані Свободи встановлений паркан, освистали судового пристава (той прибув зачитати рішення суду) й зачинили його в автобусі, аби не заважав. Далі все пішло за вже знайомим сценарієм, коли агресивні прихильники путінської політики несамовито заводили один одного войовничими гаслами про референдум та об’єднання з Росією. Потім вони, вже за традицією, пішли штурмом на облдержадміністрацію та обласне управління СБУ, завернувши по дорозі ще й до польського консульства, щоб спаплюжити прапор, вочевидь, теж «неправильної» дер­жави. Закінчилася хода вже біля консульства РФ, де так звані російськомовні громадяни попросили Путіна ввести війська в Україну.

Кульмінацією ж цього біснування став повторний напад на той–таки офіс на Римарській, де проросійські молодчики вирішили «добити» вцілілих «бандерівців». Але оскільки нікого з патріотів там не було, вони повиносили на подвір’я українські книги та національну атрибутику і в найкращих традиціях фашистської Німеччини влаштували символічне спалення з вигуками «Іди до пекла, Бандера!». Нацистський почерк в усіх ритуальних дійствах проглядався не випадково. Одним із поранених під час попереднього штурму виявився член проросійського фашистського угруповання Анатолій Єрмаков, який на своїй інтернет–сторінці красується на світлинах із фашистською символікою і відповідними татуюваннями на спині.

Повторним штурмом войо­вничі молодчики завдали шкоди і слідству, що проводилося тут у рамках порушеної кримінальної справи. «До певного часу там працювали слідчі бригади, які встановлювали об’єктивну картину того, що сталося, — сказав Ігор Балута. — На жаль, агресивно налаштований натовп учасників забороненого судом мітингу ввірвався у це приміщення, порушивши роботу слідчих і знищивши при цьому багато речових доказів».