«Очко» на користь України

Число «21» набуває особливого значення в новітній (останніх кількох днів) історії України та світу. 21 березня російський парламент має розглянути проект закону про спрощене надання громадянства РФ російськомовним власникам паспортів інших держав, цього ж дня Україна підпише політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Про принципову згоду на це всіх держав–членів ЄС, посилаючись на слова президента Ради Євросоюзу Германа Ван Ромпея повідомив Прем’єр–міністр України Арсеній Яценюк. Щодо економічної частини Угоди, то її буде підписано після додаткових консультацій про недопущення втрат для українських підприємств, орієнтованих на співпрацю з Росією.

І саме стільки — 21— російських та українських (кримських) чиновників та посадовців, причетних до анексії Криму, стали жертвами першої хвилі санкцій, запровадити які вчора вирішила Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Напередодні їхнього засідання в Брюсселі деякі ЗМІ з посиланням на «надійні джерела» обнадіювали значно ширшим списком — до 130 осіб із найближчого оточення Володимира Путіна та навколокремлівських олігархів. За цією інформацією, серед покараних забороною на в’їзд та замороженням їхніх активів у країнах Євросоюзу мали опинитися навіть очільники «Роснафти» і «Газпрому», міністр оборони Росії Сергій Шойгу, секретар Радбезу РФ Микола Патрушев, скандальний радник Путіна Сергій Глазьєв тощо.

Хто саме з перелічених вище осіб зрештою опинився в переліку 21 покараного за «дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України», станом на вчора було невідомо. За інформацією агенції «Франс пресс», ідеться про 13 російських та 8 українських громадян, причому у випадку Росії — не членів уряду, а представників «другого ешелону» чиновників. Термін дії санкцій поки що обмежується шістьма місяцями, але може бути продовжений — якщо ситуація не зміниться на краще.

Перед початком засідання Ради ЄС верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики й політики безпеки Кетрін Ештон заявила про необхідність «якомога потужнішого сигналу» для Росії, аби там «зрозуміли серйозність ситуації». Втім якщо, скажімо, Польща та Литва наполягали на якомога жорсткіших санкціях, то представники деяких інших держав були значно менш категоричні. Водночас глава литовського МЗС Лінас Лінкявічус по завершенні зібрання повідомив, що рішення про подальші заходи буде ухвалено найближчими днями.

Тим часом до конкретних заходів щодо осіб, винних у порушенні територіальної цілісності України, перейшли Сполучені Штати Америки. Учора президент США Барак Обама ухвалив рішення про введення санкцій щодо помічника президента Росії Владислава Суркова, українофобського радника Володимира Путіна Сергія Глазьєва, голови Ради Федерації РФ Валентини Матвієнко, члена Радфеду Андрія Кліншаса, заступника прем’єр–міністра Дмитра Рогозіна, самопроголошених прем’єра та спікера Криму Сергія Аксьонова і Володимира Константинова, а також екс–Президента України Віктора Януковича і лідера «Українського вибору», кума Путіна, — Віктора Медведчука.

Як обіцяють у Білому домі, «далі буде». Раніше Вашингтон дуже категорично висловив підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України та невизнання «референдуму» в Криму, який навіть у заяві прес–секретаря Білого дому взято в лапки.

Утiм наразі ні «референдум», ні вторгнення російських військ на територію України не визнала й не підтримала жодна цивілізована держава світу, окрім диктатора Сирії Башара Асада та Північної Кореї (вустами посла в Москві Кім Ен Дже, який звинуватив у «тривожних подіях в Україні» США).

Минулої суботи представник Сполучених Штатів при Організації Об’єднаних Націй Саманта Пауер дуже різко розкритикувала позицію Росії та особисто її ретранслятора Віталія Чуркіна, який скористався правом РФ і наклав вето на резолюцію Радбезу щодо України. Хоча проект резолюції був дуже м’яким: без засудження Росії, заклику вивести війська з Криму чи погроз запровадити санкції. Лише із невизнанням нелегітимного «референдуму» та підтримкою територіальної цілісності України.

«У момент ухвалення рішення тільки одна рука піднялася проти принципів, спрямованих на забезпечення міжнародної стабільності і права, поваги суверенітету, незалежності, єдності і територіальної недоторканності країни–члена ООН. Росія, ізольована, на самоті, заблокувала резолюцію так само, як вона заблокувала українські кораблі й міжнародних спостерігачів. Росія поставила себе за межі тих міжнародних норм, які ми розвивали для того, щоб вони служили кращою основою для мирних відносин між державами», — заявила Пауер.

При цьому 13 членів РБ ООН висловилися «за», і навіть Китай, який підтримував позицію Росії щодо невведення міжнародного контингенту в Сирію, цього разу «утримався». Особливо обурливим не лише пані Пауер, а й представники багатьох інших держав у Радбезі назвали той факт, що Чуркін навіть не виклав обов’язкових у разі застосування вето пояснень iз цього приводу. Пообіцяв «надати їх пізніше».