Шеренга клятвовідступників, у якій досі самотньо бовванів адмірал Березовський, поповнилася 67–ма службовцями Бахчисарайського автобату. У середу надвечір вони «переприсягнули» і зобов’язалися «служити народові Криму» (залишається гадати, з такою ж щирою вірністю, як донедавна служили народу України?). Серед тих, хто зрадив присязі, — троє прапорщиків, решта – солдати і сержанти, переважно місцеві контрактники, є в їхніх лавах і двоє кримських татар. Це трохи більше третини особового складу батальйону. У частині кажуть, що ці службовці не мають доступу до секретної інформації, переважно це водії, так би мовити, «військові таксисти», яких умовили, обіцяючи вищі оклади та інші матблага.
«Жоден офіцер не зрадив присязі на вірність Україні і не збирається», — запевнив «УМ» в.о. командира батальйону Сергій Гундер. Досі він був начштабу цієї частини, але після ексцесу, який стався з комбатом Садовником, перейняв керівництво частиною. Полковника Садовника довелося відсторонити, і зараз він сидить на такій собі «губі» — у себе вдома.
Зрадники діють радше як мародери — у ніч проти четверга вивезли кудись iз частини дві польові кухні та автоцистерну. І хоч самі ходять в українській формі, не зриваючи шевронів, та тризуб із воріт автобату хутенько збили. І відмовилися пускати на територію частини своїх, натепер уже колишніх, колег, які не зрадили Україні. Українські офіцери, у свою чергу, розлючені й готові хапатися за зброю. Розповідають, як зрадники витурювали їх iз частини, ганебно обшуковували, ледь не як зеків.
Учора офіцери беззбройні стояли біля воріт, намагаючись пройти в частину. Зате охороняв територію від них бувалий «самооборонець» із автоматом Калашникова.
«Бельбекська сотня» вимагає від Міноборони дати чіткі вказівки щодо подальших дій
Відомий усій Україні полковник Юлій Мамчур, командир тактичної бригади авіації №204, дисклокованої у Бельбеку, звернувся до керівництва Міністерства оборони України з проханням «у найстисліші терміни прийняти рішення про подальші дії командирів військових частин, дислокованих у Криму, у випадку загрози їхньому життю та їхніх сімей». Схоже, що прямий зв’язок між армійським керівництвом та «брестськими фортецями» у Криму не підтримується або підтримується не регулярно, адже полковник Мамчур вдався до нестандартного кроку — поширив своє відеозвернення через ЗМІ.
Українські військові зазнають щоденних утисків, спостерігають за нападами на свої військові частини з боку так званих «самооборонців Криму», які до всього мають автоматичну зброю. Проте наказу з Києва, що робити, не надходить. Наші вояки небезпідставно підозрюють, що після так званого референдуму, результат якого заздалегідь відомий, до них можуть застосувати силу з метою роззброїти і вигнати з їхніх частин. Отож Юлій Мамчур попереджає керівництво Міноборони України: «У випадку неприйняття вами відповідного рішення ми будемо змушені діяти згідно зі Статутом, аж до відкриття вогню. При цьому ми чітко усвідомлюємо, що не зможемо довго протистояти переважаючим озброєннями, підготовкою, кількістю російським військам, але ми готові виконати свій обов’язок».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
