В унікальну експедицію вирушили позавчора викладачі й студенти Київського театрального університету імені Івана Карпенка-Карого. Дев'ятеро сміливців віком від 19 до 30 років пішли у похід з драмою «Коза», присвяченою тринадцятій річниці незалежності України. Фінальна вистава відбудеться 24 серпня у Львові. А до того часу мандрівні актори зі своєю «Козою» обійдуть 12 сіл Львівщини та Рівненщини. Багатьох дивує те, що спонсорів у проекту немає. Ініціатор проекту Леонід Кантор, викладач університету імені Івана Карпенка-Карого, розповів, що у традиціях колишніх мандрівних театрів спатимуть актори просто неба, а нагородою за виставу будуть харчі гостинних селян (для чистоти експерименту грошей у дорогу ті навмисне з собою взяли обмаль). Чотирнадцять днів вони харчуватимуться тим, що зароблятимуть під час вистав. Тобто від їхнього виступу залежатиме, чи ситими вони лягатимуть спати...
Експедиція стартувала у селищі Радивилів Рівненської області. Досить цікавим є обраний маршрут. Леонід Кантер обирав села за їхніми назвами. Чого варті лише такі, як Кликотів, Безодня, Бовдури, Берлин тощо.
Сама драма «Коза», як це може здатися на перший погляд, ніякого новорічного підтексту не має. Навпаки, вона максимально модернізована. Всі її герої так чи інакше пов'язані з сучасністю. Як пояснив її постановник Леонід Кантер, прототипом головної героїні — Кози — є сама Україна. І не дивно, що на голові вона носить протигаз (імовірно, через незадовільний стан навколишнього середовища) і дивиться на всіх сумними очима цього самого протигазу. Серед інших персонажів — Циган — підкупні запроданці, яких немало у нас на Батьківщині, Лікар — бездіяльна влада, Солдат у ролі миротворця. Наприкінці вистави лунає хор (який, швидше, виступає як залишок національної гідності) і Коза-Україна оживає...
Як запевняють організатори мистецької експедиції, цей проект — лише початок. На майбутнє молода трупа запланувала мандри з французькими акторами, яких зацікавив задум киян.
Наталія КИРИЛЮК,
Анна ГОНЧАРЕНКО.