Віктор Ющенко: Я не хочу, щоб моя група крові була на руках міліцейських «перевертнів»

      Приємно, коли твоя міліція тебе береже. Звісно, якщо при цьому ти живеш у демократичній країні, де життя й свободи громадянина — понад усе. Україна, як це не прикро, поки що до таких не належить. Тому «охорона» на кшталт тієї, яку «засікла» під час сходження на вершину Ай-Петрі команда Віктора Ющенка («УМ» уже докладно розповідала про те, як «ющенківці» зловили невідому особу, що стежила за В. Ю., та вилучили в неї посвідчення співробітника МВС і апаратуру для відео- та аудіостеження), ні до чого доброго в умовах кучмівського режиму не призводить. І попри те, що правоохоронне керівництво назвало міліцейського «топтуна» секретним охоронцем кандидата у президенти (а що Ющенко про нього нічого не знав — так це ж тільки на краще, так легше охороняється), у цю версію може повірити хіба дуже наївний шанувальник серіалу «Менти». «Так чотири роки тому починалася історія Гії, і я не хочу, щоб моя група крові була на руках чергових «перевертнів», — заявив iз цього приводу сам Віктор Ющенко на прес-конференції в Херсоні.

      Лідер «Нашої України» розповів журналістам, що по Криму за ним постійно їхали кілька невідомих машин. «Я не довіряю генералу Білоконю (міністрові внутрішніх справ. — Авт.), — констатував опозиційний кандидат у президенти. — Поки загальне керівництво правоохоронних органів здійснюватиме Прем'єр Янукович, а керівником МВС буде Микола Білоконь, мені не потрібні послуги цього міністерства».

      Відтак Ющенко звернувся до Генпрокуратури з проханням «терміново відкрити кримінальну справу по факту злочину — несанкціонованого стеження» — і повідомив, що його юридична служба вже підготувала необхідні матеріали. А для тих, хто ще вірить у версію з«охоронцем», В. Ю. нагадав, що напередодні по телебаченню (в ефірі «5-го каналу». — Авт.) показали частину матеріалів, вилучених працівниками міліції на місці затримання його переслідувачів. «З цих матеріалів ясно видно, що йдеться не про охорону, а про брутальну «слєжку», — підкреслив Ющенко. — Спостереження за мною — кримінальний злочин, і відповідати за нього будуть ті, хто давав накази це робити. Якби справді йшлося про спецзавдання працівників органів правопорядку, то відповідні вказівки мали б бути офіційно оформлені, щоб громадськість бачила, що ці люди насправді забезпечують охорону. А це — звичайна «наружка», здійснювана не за законом, а для того, аби займатися збором інформації про мою роботу та життя моєї родини. Моєму синові Тарасу 140 днів, і він не є загрозою ні для кого. Тому стеження за мною — це втручання в моє приватне життя».