Маємо на сьогодні у відділі освіти Канівського району таке керівництво, що розкажеш — не повірять. Усяких ми знали керівників — і партійних, і безпартійних, і компетентних, і не дуже, але щоб робочий день у них починався з пиятики на робочому місці... Що не було, то не було навіть у колгоспах.
Уже десь років три в нас працює начальником у районі Чуприна Наталія Володимирівна. Наче ніде у школах і не керувала, а у відділ освіти колись якимось чином потрапила та й дочекалася свого. Учителі ходять, батьки, а начальниця з ранку до вечора з прихильниками випиває. Де гроші на це бере, то страшно й уявити. Ніхто ж, мабуть, і не перевіряє. Для людей її ніколи немає. Чуємо від людей, які працюють в освіті, страшні речі, як–то матюки та інші моральні приниження гідності. Вона думає, якщо вона «регіоналка» та депутат райради, то може керувати людьми. Звісно, всі тримаються за роботу, бо є сім’ї та діти. А як ми поважали своїх учителів? Усе стало з ніг на голову.
Як батькам нам неоднаково, яка атмосфера у школах. Адже якщо риба гниє з голови, то запахи і до наших дітей доходять. Уже й почали доходити. Чуприна Н. В. на увесь світ оголосила про те, що кращих дітей та їхніх учителів преміюють за олімпіади. І наказ зачитали на конференції вчительській. Сказали, що гроші пішли, та не дійшли... Совісті немає і на копійку в такого керівництва.
А шкільні автобуси у нас можуть і не обслуговувати школярів. Головне, щоб начальнику відвезти «своїх людей» було чим. Ми висуваємо претензії водіям, а вони тільки руками розводять, бо підневільні. Про які успіхи в навчанні ми можемо говорити, якщо Чуприні на все начхати.
На нашу думку, начальник–патріот має турбуватися про навчання школярів та умови для них. А в нас особисто Чуприна Н. В. «задавила» колектив Горобіївської школи, щоб повтікали по світу вчителі, а з ними й учні. Стоїть сьогодні пустка, а в газету сама начальниця давала інтерв’ю, що все буде вирішувати громада. Тільки повернулася Чуприна до громади задом.
У школах постійно холодно. Привезуть жменю вугілля — і грійтеся. Уже скоро й дерев у селі біля шкіл не залишиться, бо доводиться різати на дрова. А нам по телефону ще й грублять із райвно, що вугілля до Нового року ще не було, а зараз уже немає. Усе, мовляв, на контролі. Посиділа б Чуприна за наших дітей у школі, то взнала б, як треба виконувати свою роботу і в кого які справи.
Щоб влаштуватися в школу, потрібно заплатити Чуприні, бо не призначить, і цілий рік уроки дітям не вестиме ніхто з учителів або замінить мовника фізик. Сміх і гріх. У когось уже дитина вивчилася, у когось скоро закінчить навчання, а тут плати начальнику хабар. То чого варта вища освіта наших дітей при такому керівництві? А вони ж хотіли стати вчителями чи вихователями.
Спілкуємося з родичами в інших районах та областях. Ніде нема такого начальства в освіті та таких порядків. Можливо, вона чиясь родичка? От і бояться люди звертатися до влади. Чи влада її породила, чи просто людина не на своєму місці.
Допоможіть нам вивести цю людину на чисту воду. Хай і в нашому районі люди шанують святу місію вчителя на землі.
Віктор КОЛЯДА, за дорученням батьків Канівського району
с. Горобіївка, Канівський район,
Черкаська область