Доживемо до понеділка?

Світові лідери, принайм­ні на словах, не втрачають надії на те, що конфлікт між Росією та Україною вдасться розв’язати дипломатичним шляхом. Хоча що менше часу залишається до призначеного на 16 березня «референдуму» в Криму, то примарнішою стає така перспектива. Тим паче що Кремль на «цивілізовані» вмовляння приставати не збирається і всіляко це підкреслює.

Не спромігшись переконати особисто Володимира Путіна, президент США Барак Обама, який учора у Вашингтоні мав зустріч із Прем’єр–міністром України Арсенієм Яценюком, упродовж останніх кількох днів активно спілкується на тему кримського конфлікту з очільниками інших держав. У понеділок він обговорив цю ситуацію з прем’єр–міністром Іспанії (співрозмовники одностайно привітали стриманість українського керівництва у відповідь на порушення суверенітету України з боку Росії), а також лідерами Китаю Сі Цзиньпіном та Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим. Обидва раніше періодично або постійно виступали союзниками Путіна, а Казахстан — іще й партнер Росії по Митному союзу. Втім цього разу ситуація інакша. Як запевняє прес–служба Білого дому, Обама з Назарбаєвим зійшлися на необхідності поваги до прин­ципів суверенітету й територіальної цілісності. Раніше казахстанський президент навіть розпорядився посилити боєготовність власних військ. На півночі Казахстану також мешкає чимало російськомовних — раптом прийдуть «захищати».

Не знайшов план вторгнення до Криму підтримки і в іншого партнера Путіна по євразійській інтеграції. Вчора президент Білорусі Олександр Лукашенко озвучив «принципову позицію» офіційного Мінська: визнання територіальної цілісності України й готовність надати Києву підтримку, зокрема гуманітарну. За словами Лукашенка, така позиція «відповідає національним інтересам Білорусі, і ніякі «кремлі» й тому подібне на мене ніколи не тиснули».

Загалом вторгнення ро­сійських військ та плани Москви щодо порушення територіальної цілісності України не підтримала жодна держава пострадянського простору. Втім, як і жодна інша держава взагалі, окрім диктатора Сирії Башара Асада.

Учора ж російсько–український конфлікт обговорювали в Європарламенті. Єврокомісар з питань розширення і політики добросусідства Штефан Фюле заявив, що «референдум», призначений на неділю в Криму, порушує міжнародне право щодо недоторканності територіальної цілісності й створює серйозну загрозу для стабільності кордонів у Європі. Окремо єврокомісар висловив обурення ухваленим у Росії законом, який дозволяє анексувати чужі території на основі «загрози» для російських нацменшин. «Це стосується не лише Криму, це найсерйозніший виклик Гельсінським угодам, який ми бачили дотепер. І саме тому те, що відбувається в Криму, відбувається набагато ближче до нас, ніж багато з нас це усвідомлюють» — наголосив Фюле.

Про вплив конфлікту між Москвою та Києвом на геополітичну ситуацію в Європі говорив і голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, який при цьому прямо визнав, що «всі спроби ЄС налагодити діалог із Росією щодо її агресії проти України є марними».

Євродепутати погодилися, що за таких обставин відносини з Росією не можуть залишатися такими, як раніше, і подальша ескалація ситуації матиме для неї серйозні наслідки — зокрема, візові санкції та замороження активів.

Неприйнятним і таким, що вимагатиме адекватної відповіді, відокремлення Криму від України вважають усі 29 держав–членів ЄС. Про це заявив у Вільнюсі міністр закордонних справ Німеччини Франк–Вальтер Штайнмайєр, який відвідав усі три країни Балтії. Наголосивши, що ЄС «не шукає конфронтації з Росією» і вживає всіх можливих заходів, аби уникнути її дипломатичним шляхом, він зауважив: якщо процес відокремлення Криму від України триватиме, то «Європа, природно, муситиме реагувати».

Офіційний Берлін є головним союзником Москви в ЄС, тож тягне з жорсткими заходами до останнього, сподіваючись на мирне розв’язання конфлікту. Попри це, навіть канцлер ФРН Ангела Меркель, яка нещодавно після безплідних спроб переконати Путіна не втручатися у внутрішні справи України нібито назвала кремлівського лідера неадекватним, вже не шкодує різких слів на його адресу. Як пише видання Die Zeit, на засіданні парламентської групи Меркель різко розкритикувала дії Кремля і звинуватила президента Росії Володимира Путіна в тому, що він фактично «вкрав» Крим. «Уже можна говорити про анексію», — сказала Меркель і закликала «не дозволити Росії це зробити».

Сьогодні фрау канцлер планує зробити з приводу ситуації в Україні урядову заяву.

Тим часом прем’єр–міністр Польщі Дональд Туск на прес–конференції у Варшаві повідомив, що санкції Євросоюзу щодо Росії можуть бути введені вже з наступного понеділка.