Два роки тюрми без вини

Позавчора пізно ввечері в Індустріальному райсуді Дніпропетровська сталася сенсація: дотепер невблаганні служителі Феміди з суддівської колегії — Вікторія Ігнатенко, Світлана Зосименко та Віктор Мороз — ухвалили рішення звільнити з–під варти Дмитра Реву та Лева Просвірніна. На волі опинилися двоє з чотирьох так званих «дніпропетровських терористів», яких попередня влада обвинувачувала в організації серії вибухів у центрі Дніпропетровська, які сколихнули всю Україну. Перед цим сталося інше «диво»: представник прокуратури, немов за помахом чарівної палички, заявив про відмову від обвинувачення, мотивуючи це тим, що провина обох в’язнів не доведена.

Відомий політолог Андрій Золотарьов пов’язує такий несподіваний перебіг подій у гучній справі зі зміною влади в Україні: «Наші правоохоронці під цю справу вже свердлили дірочки для зірочок, орденів і медалей, але влада змінилася, і можна зрозуміти їхнє бажання швидше «спустити» цю справу і привести її до якогось логічного кінця. Нинішнє звільнення доводить, що в Україні немає правосуддя — є відділи з юридичного обслуговування влади».

Із цим справді важко не погодитися. Адже провина Дмитра Реви та Лева Просвірніна від самого початку здавалася, м’яко кажучи, притягнутою за вуха, про що неодноразово писали ЗМІ, а громадськість проводила масу акцій на підтримку Реви і Просвірніна. Навіть головний підсудний у справі Віктор Сукачов i його подільник Віталій Федорук, які частково визнають провину, неодноразово заявляли про абсолютну непричетність інших двох.

Так, Дмитру Реві інкримінували телефонний дзвінок Сукачову. Однак у ході судового засідання з’ясувалося, що це зробив під час обшуку в оселі Реви співробітник спецслужби. А от підставою для арешту Просвірніна стали немовби виявлені у його оселі якісь сліди. Хоча в протоколі обшуку про це не згадувалося жодним словом. Тобто «провиною» Реви та Просвірніна фактично стало тільки те, що перший із Сукачовим був знайомий, а другий — був сусідом по квартирі.

Але алібі хлопців мало хвилювало слідство. Насамперед тому, що самозакоханий екс–Генпрокурор Віктор Пшонка на всю країну повідомив про затримання чотирьох терористів. Отож менше підозрюваних не могло бути в принципі. Після цього на лаві підсудних мали обов’язково (!) опинитися четверо, а не двоє–троє. Бо Генпрокурор не помиляється... Яким насправді «законником» був Віктор Пшонка, можемо судити з предметів розкоші в покинутих ним хоромах під Києвом, включно з портретом Пшонки в образі Цезаря.

Ще місяць тому ніхто не міг подумати, що каральна машина прокуратури та підконтрольні суди дадуть задній хід у цій резонансній справі терористів унаслідок революційних змін у країні. От тільки ні в чому невинні люди, які провели за ґратами довгі 22 місяці навряд чи задовольняться тим, що прокуратура і суд визнали свої помилки. Бо майже два роки позбавлення волі для Реви і Просвірніна стали незагойною раною на все життя. Тепер обоє хлопців заявляють про свою рішучість у відстоюванні справедливості, що неможливо без притягнення до належної відповідальності тих же прокурорів і суддів. Адже позбавлення волі є найтяжчим злочином після позбавлення життя.

Тим більше що саме Індустріальний райсуд Дніпропетровська мало не на потік поставив чимало подібних сумнівних справ… Тож несподіване для скандальної Індустріальної Феміди звільнення Реви і Просвірніна має неминуче стати початком системного і ґрунтовного розбору всіх «польотів» без винятку з належними висновками, інакше все швидко повернеться на круги своя.