Війна майданів

12.03.2014
Війна майданів

127–метровий український прапор, який харкiв’яни розгорнули пiд час пiшої ходи до площi Конституцiї, не потрапив до сюжетiв росiйського телебачення. (УНІАН.)

Тарас Шевченко у день свого ювілею «зібрав» найбільший харківський Євромайдан. За підрахунками очевидців, привітати Кобзаря, а заодно сказати «Ні» війні та Путіну зібралося майже 10 тисяч людей. Офіційного запрошення містянам влада не посилала. Люди відгукнулися на численні запрошення активістів, поширені у соціальних мережах. Урочистих промов біля підніжжя пам’ятника Шевченку теж не було: оратори виходили самі й говорили, переважно віршами. Цікаво, що російськомовний Харків iз величезним задоволенням скандував: «Путін — геть!», а на заклик «Слава Україні!» відповідав революційне: «Героям слава!».

Вінцем мітингу стала піша хода до площі Конституції. Колону очолив активіст на інвалідному візку, за спиною якого харків’яни несли розкритий 127–метровий національний прапор. На жаль, ця подія не потрапила до інформаційних сюжетів на російському телебаченні, а ось мітинг, на якому білгородські «тітушки» у понеділок закидали лідера партії «УДАР» Віталія Кличка яйцями, «прокрутили» не раз.

Зухвалість політичних гастролерів, яких у Харкові називають «туристами», просто вражає. Спочатку вони намагалися зірвати прес–конференцію політика, потім заблокували його вихід на вулицю, а згодом розташувалися через дорогу від пам’ятника Кобзарю, де на Кличка чекали три тисячі його прихильників. Між двома мітингами, вздовж центральної вулиці, вишикувалася шеренга правоохоронців, але проросійські пікетники прорвали живу стіну й почали жбурляти у бік опонентів яйця, розливаючи на ходу ще й зеленку. А коли політик уже сідав у машину, кинули у його бік кілька вибухових пакетів. «Цих же людей учора ми бачили у Донецьку, сьогодні — у Харкові. Вони гастролюють східними регіонами України і вимагають референдум. З якого це доброго дива і по якому праву? Вони можуть чогось вимагати у себе в країні, а не підбурювати і провокувати людей в Україні», — відреагував на це лідер «УДАРу».

Проте за кількістю проведених масових заходів проросійські активісти вже давно перевершили патріотів України. Скажімо, в суботу на мітингу вони висунули, окрім уже знайомих вимог про референдум, зняття «незаконної влади» та боротьби з неонацистами, і свіженьке гасло: «Підтримати спікера Держдуми РФ Сергія Наришкіна і його рішення звернутися до європейської комісії «За демократію». Як кажуть: питання, хто замовляє музику, можна не ставити.

А ТИМ ЧАСОМ...

Не минулися святкові дні у місті й без стрілянини. Найнятий кілер застрелив у харківському ресторані «Норма» двох чоловіків — бізнесмена Євгена Слоневського і лікаря–онколога Олега Литвинова. «За свідченням очевидців, невідомий впритул підійшов до вікна закладу, — каже начальник слідчого управління ГУМВС у Харківській області Микола Фоменко, — направив укорочений автомат Калашникова на скло, випустив дві черги, після чого втік, кинувши зброю». Бізнесмен загинув одразу, а лікар — через десять хвилин після смертельного поранення. Ще одна куля зачепила руку офіціанта. Молодий чоловік потрапив до лікарні, але його життю нічого не загрожує.

Правоохоронці поки що не озвучують версії трагедії. Але з неофіційних джерел стало відомо, що кілер полював саме на Євгена Слоневського, який разом iз рідним братом десять років поспіль утримував у Харкові крупний конвертаційний центр, де переводилися в готівку неоподатковані кошти. Цю подію також пов’язують iз можливим переділом у місті сфер впливу після зміни влади. Відлуння кримінальних розборок докотилося і до харківської глибинки. Учора рано вранці у місті Лозова невідомий кілер теж розстріляв двох чоловіків. Один iз них потрапив до реанімації, а другий, Ігор Свергунов (його підозрюють у зв’язках iз криміналом), загинув на місці. Джерела в правоохоронних органах пов’язують це вбивство теж iз переділом сфер впливу у Харківській області.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>