Учасники вчорашнього проукраїнського пікету в Сімферополі — проти незаконного плебісциту під дулами російських автоматів. (Рейтер.)
«16 березня ми обираємо…»: Кримський півострів у червоно–чорних кольорах, заґратований, зі свастикою — або ж у складі Росії, світлий, під триколором. Так виглядає один із білбордів, що останніми днями у великій кількості з’явилися в автономії.
Із так званим «референдумом», що має пройти під дулами російських автоматів уже цієї неділі, кояться дивовижні, абсолютно незаконні речі. Голова Верховної Ради, в.о Президента України Олександр Турчинов підписав указ про призупинення рішення кримського парламенту про референдум щодо статусу АР Крим та звернувся до Конституційного Суду з питанням щодо конституційності того рішення. Центральна виборча комісія України заблокувала доступ до бази даних державного реєстру виборців у Криму й Севастополі. Однак так звана комісія з проведення референдуму працює.
Її голова Михайло Малишев перед вихідними повідомив РІА «Новості», що буде надруковано 2,2 мільйона бюлетенів, а позавчора вже називав цифру 1,55 млн. Кількість виборців, за його словами в різні дні, становить то 1,8, то 1,53 мільйона. Закону про місцевий референдум в Україні не існує — замість нього Верховна рада Криму взяла на озброєння так зване «Положення про референдум». Голова Комітету виборців України Олександр Черненко, який побував в АРК, назвав його «фільчиною грамотою», зазначивши, що «по цьому положенню можна результати т.зв. референдуму намалювати, не виходячи з совмінівської столовки».
«За 8–10 днів провести референдум у Криму неможливо, — додає заступник голови ЦВК Андрій Магера. — Це імітація референдуму. Можемо тільки уявити, які у них будуть списки виборців. Очевидно, що там буде відсутній будь–який контроль під час голосування та так званого процесу підрахунку».
Меджліс кримськотатарського народу закликав співвітчизників бойкотувати плебісцит. «В умовах, коли на вулицях — війська, в умовах, коли повна правова вакханалія, оголошення якогось референдуму, ще й за відсутності законодавства, є дією для подальшої дестабілізації ситуації у Криму», — заявив голова Меджлісу Рефат Чубаров.
Не визнають референдум глава Бахчисарайського району, мер Білогірська та ін. Але позавчора бюлетені форматом у половину аркуша А4 вже почала друкувати типографія «Таврида».
Текст бюлетеню дивним чином змінився порівняно з тим, що ВР АРК затверджувала першого разу. Тепер питання в ньому, подані трьома мовами (російською, українською, кримськотатарською), виглядають так: «1. Ви за возз’єднання Криму із Росією на правах суб’єкта Російської Федерації? 2. Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?»
За логікою організаторів «референдуму», супротивники російського статусу Криму мають обирати другий пункт. Однак «мєшковська» редакція Конституції АРК свого часу була зупинена Верховною Радою України саме як сепаратистська — згідно з нею, республіка входить до складу держави Україна, але має щонайширшу автономію й визначає свої відносини з Києвом на засадах договорів та угод. У будь–якому разі, якщо хтось бажає проголосувати за статус Криму у складі України, яким він залишався в 1998–2013 роках, — у бюлетені немає такої графи.
За результатами соціологічного дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» та Київським міжнародним інститутом соціології 8–18 лютого цього року, лише 41% мешканців Криму бажав об’єднання в єдину державу з Росією (загалом по Україні — 12%). Проте нова проросійська маріонеткова влада півострова наперед рапортує про більш ніж 80% охочих возз’єднатися з РФ. Результат незаконного «референдуму» визначений наперед.
Але маріонеткам і цього мало. За повідомленням інтернет–спільноти «Крим SOS», так звані «дружинники» Аксьонова ходять по будинках і квартирах під виглядом внесення громадян у списки на видачу бюлетенів, просять надати українські паспорти, деякі рвуть на місці, а деякі — просто забирають і кажуть, що повернуть 16–го числа на референдумі.
Підсумки фальшивого, неправового плебісциту заздалегідь відмовилися визнавати США і Євросоюз, проте саме на них офіційний Кремль базує свої плани щодо прийняття Криму до складу Російської Федерації. Своїх спостерігачів на так званий «референдум» не пришле жодна авторитетна міжнародна організація. Щоб хоч якось легітимізувати фіктивне дійство 16 березня, московські покровителі через «Фейсбук» набирають як спостерігачів у Криму «співвітчизників за кордоном». Причому перевага надається особам із громадянством країн ЄС.
Такі запрошення отримали, зокрема, й українці у Фінляндії. За даними «УМ», пропонується дводенна поїздка в Крим — 16–17 березня. Проїзд, проживання та всі інші витрати покриваються організаторами. Електронні авіаквитки централізовано купуються через Москву. «Значить, росіяни займатимуться в Криму підтасовками, прикриють це схваленням «співвітчизників», але казатимуть, що спостерігачами були європейці», — такий висновок поширює у «Фейсбуці» Igor Frei.
Слідом за ВР Криму міськрада Севастополя на позачерговій сесії 6 березня також ухвалила рішення про те, що «місто Севастополь увійде до складу Російської Федерації як суб’єкт РФ». Севастопольці також винесли це питання на затвердження референдумом 16 березня. У п’ятницю Окружний адміністративний суд Києва призупинив дію цього рішення Севастопольської міської ради. Цей самий суд призупинив і низку сепаратистських рішень ВР АРК.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
