Щуку знову кинули у річку?

07.03.2014

До корпункту «України молодої» зателефонували збентежені читачі з Верхньодніпровська: «Ви не повірите — Лушпай знову вийшов на роботу».

Ігор Лушпай — це очільник місцевої районної міліції, про якого останнім часом почула вся Україна. У парламентській газеті «Голос України» вийшло відразу три публікації, які, здавалося б, живого місця на ньому не залишили. «Люди втомилися боятися ...», «Стати жертвою може кожен, або Про міліцейське свавілля по–верхньодніпровському» — одні тільки назви говорять самі за себе.

Цим публікаціям передували численні звернення жителів Верхньодніпровщини до всіх можливих інстанцій, у яких вони на повен голос заявляли про «нову Врадіївку» у їхньому благословенному краї. Навіть обласна організація ветеранів органів внутрішніх справ у цю боротьбу втрутилася, бо, мовляв, у їхні часи все ж існувало поняття честі мундира. Відкриття надуманих кримінальних проваджень щодо непокірних, прослуховування телефонів, стеження, намагання дискредитувати людину будь–яким чином — це лише частина того, що довелося пройти тим, хто наважився боротися проти цинічної несправедливості.

Народний депутат України — мажоритарник, який представляє Верхньодніпровський район, Сергій Глазунов теж використовував усі свої можливості для того, щоб допомогти обуреним людям. Зокрема, неодноразово звертався до Міністерства внутрішніх справ.

— Питання для жителів району було дуже актуальним, і його треба було вирішувати набагато раніше, — розповів Сергій Миколайович. — Коли я разом з головою райдержадміністрації зустрічався з комісією МВС, яка прибула після публікації (у «Голосі України». — Авт.), то відчув, що ситуація розвивається не в той бік — робота комісії спрямована не на те, щоб покарати винних, а на їх захист. Тому довелося додатково втручатися.

Отож Станіслав Глазунов називає нинішню ситуацію в правоохоронних органах повним розвалом.

Хоча саме з Ігорем Лушпаєм справу, здавалося, вдалося довести до логічного кінця. Як офіційно повідомив тепер уже колишній начальник Головного управління МВС України у Дніпропетровській області Віктор Бабенко, «за допущені недоліки в організації роботи Верхньодніпровського РВ за підсумками 2013 року, а також суттєве погіршення показників оперативно–службової діяльності у поточному році, колегією ГУМВС було прийнято рішення про звільнення із займаної посади начальника Верхньодніпровського РВ Лушпая І. М.. Однак, враховуючи, що останній подав рапорт про звільнення з ОВС, обмежилися цим». Тобто все було зроблено за принципом «і вашим, і нашим».

Тим часом після перемоги Майдану вища міліцейська влада на Дніпропетровщині змінилася, хоч і з гучним скандалом, про який наша газета писала. Обурені майданівці зірвали першу ж прес–конференцію нового очільника управління МВС у Дніпропетровській області Георгія Гогуадзе, який у 2010 році балотувався у депутати обласної ради від Партії регіонів. Але поки що ніхто на це не реагує.

Тепер же на такій хвилі преспокійно вийшов на роботу й Ігор Лушпай, тепер уже немовби після перебування на лікарняному. А про озвучений вищезгаданим Віктором Бабенком його рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ нині і взагалі ніхто не згадує. Більше того, як сумно жартують верхньодніпровці, і сам Лушпай тепер може залюбки себе позиціонувати як «жертва злочинного режиму Януковича». В унісон тим змінам, які й змінами не можна назвати. Адже у вищих міліцейських колах Дніпропетровщини все звелося до перетасовування однієї й тієї ж колоди, зовсім не тієї, за яку люди стояли і гинули на Майдані.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>