Незабаром наша Україна і все людство святкуватимуть 200–річчя від дня народження Тараса Шевченка. Для нас, старшокласників, це подвійне свято, бо ми маємо звітувати перед Батьківщиною про свої успіхи, здаючи ЗНО.
Із дитячого садочка нас навчали любити Україну так, як її любив Шевченко, а потім школа продовжила виховувати почуття патріотизму на творах великого Кобзаря. І ми, малі, уявляли ті «качаточка поміж осокою», сумували через тяжке дитинство малого Тараса, прагнули досконало вивчати непростий, тернистий життєвий і творчий шлях генія нашого народу, щоб виконати всі його заповіти та бути гідними синами і доньками нашого народу, який дав світові такого самородка, титана, велета, генія, мислителя, вірного сина України — Тараса Григоровича Шевченка.
Усі шкільні роки прагнула бути зразковою у навчанні, мріючи звітувати перед батьками і Батьківщиною з медаллю за свою наполегливість, старання у навчанні. Та чим менше залишається часу до цих дат у моєму житті, тим тривожніше стає на душі.
— Що нас, випускників, чекає у нашому житті?
— Чи зможуть мої батьки підтримати мене — дати освіту, одержуючи тисячу гривень зарплатні (нас двоє дітей у сім’ї)?
— Який шлях держава планує для нас?
— Невже він буде таким тернистим, як у нашого Кобзаря?
— Закінчивши ВНЗ, чи потрібні ми будемо своїй країні, чи прийдеться побиратися за кордоном?
— Де працювати, коли все розкрадено, вирізано, вирвано, а наші «глитаї» стали мільйонерами і мільярдерами?
— Кому ми потрібні у житті, крім батьків?
— Хто дозволив таке зробити з нашою квітучою Україною?
— Де ви були, старше покоління? Чому не стали на заваді магнатам–зажерам? А сьогодні Україна знову проводжає в останню путь студентів (як колись героїв Крут).
— Коли наша держава стане правовою, незалежною?
Хто, який учитель, дасть нам, випускникам і всій молоді, відповідь на наші запитання? Хочеться сказати:
Ти прости нас, батечку Тарасе,
Що в ці дні тебе не захистили.
Вже магнати проложили траси
До святої для людей могили.
Так ідуть, немовби право мають
Поклонитися твоєму праху,
А самі країну розпинають
І народ її ведуть на плаху.
Ой, якби–то сльози всенародні
Підняли тебе із того світу!
Щоб ти написав про них сьогодні,
Про отих проклятих єзуїтів.
І прости нас, батечку Тарасе,
За оту волячую покірність,
Що людей вона зовсім не красить,
Що вбиває в нас Вітчизні вірність.
І про те нас думать відучила,
Що залишим дітям і онукам?
Люди! Ми ж гуртом велика сила,
Дайте відсіч ворогам і крукам.
Усім тим, що стали багачами,
Бо увесь народ в старці пустили.
Пригадайте, як із рогачами
В гайдамаки і жінки ходили.
Підійміть оту хиренну волю,
Що покірно впала на коліна,
І собі здобудьте кращу долю,
Поки ще не вмерла Україна.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
