Бельбекська сотня

06.03.2014
Бельбекська сотня

Українці знов встановлювали прапор своєї держави над окупованим аеродромом у Бельбеку. (Рейтер.)

Він скомандував: «Раз, два, три» — і колона з–понад півсотні льотчиків, збиваючись, заспівала «Ще не вмерла» й, тримаючи знамено бригади та жовто–блакитний прапор, рушила просто на озброєних російських вояків. Росіяни стріляли в повітря, горланили: «Нє подході! Стрєлять буду!», а вони собі йшли строєм — на роботу, як на загибель. Це відео облетіло весь світ.

Саме цих військових — бригаду тактичної авіації — на початку тижня росіяни «вибили» з аеродрому Бельбек, що під Севастополем. Позавчора летовище охороняли і снайпери, і автоматники, і — виїхала напоготові, розвернувши на беззбройну колону кулемета — російська БМП. Та беззбройні українці в супроводі журналістів підійшли впритул до окупантів і зажадали переговорів. «Ми прийшли на свої робочі місця», — сказав хтось. «Це наша земля, українська». Камера вихоплює спантеличені обличчя росіян — ті не знали, що робити.

Результат — російські військові, в повному бойовому обладунку, змушені були поступитися. Щоправда, до адмінспоруд допустили п’ятнадцятьох українських військових, знову–таки беззбройних. Але це теж була перемога. Вперті українці відразу підняли державний прапор. На фото ви бачите, що прапор довелося чіпляти на імпровізований флагшток під наглядом російських автоматників.

А героєм дня став командир бригади тактичної авіації в аеропорту Бельбек Юрій Мамчур.

ПІДТРИМКА

МЗС України вивісив прапор Військово–Морських сил

У середу на щоглі біля будівлі МЗС на Михайлівській площі поруч iз державним прапором з’явилося і знамено ВМСУ. «Це знак нашої підтримки морякам Військово–Морських сил України, які тримають оборону в Криму, і членам їхніх родин», — пояснює речник МЗС Євген Перебийніс. «Ми закликаємо керівництво Росії припинити нагнітання ситуації в Криму, дослухатися до всього міжнародного співтовариства і сісти за стіл переговорів», — передав пан Перебийніс позицію українського дипломатичного відомства.

А вчора прапор ВМСУ також вивісила на своїй будівлі мерія Львова, повідомляє УНІАН.

Тим часом новий уряд вирішує питання про додаткове фінансове забезпечення та виплати воякам у Криму. Про це вчора повідомив Прем’єр–міністр України Арсеній Яценюк. «Це люди, які присягнули народу України і виконали присягу, не здалися агресорам... Для героїв України уряд зробить усе, щоб вони відчували, що держава їх шанує, поважає і піклується про них», — цитує Яценюка УНІАН.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>