«За Україну, за її волю...»

04.03.2014

Якби ще півроку тому хтось сказав, що хлопці призовного віку не ховатимуться від військкоматів, а штурмуватимуть призовні пункти, це могли б сприйняти як недолугий жарт. Однак події останніх місяців, а особливо останні акти агресії з боку російських військ у Криму, повністю змінили свідомість громадян. Тому у відповідь на заклик до часткової мобілізації населення у зв’язку з оголошеним РНБО приведенням армії в повну бойову готовність тисячі українців самі пішли шукати військкомати. Серед тих, хто прийшов проситися «на службу», був навіть 68–річний дідусь, який висловив готовність «захищати свою Матінку».

Поки що військкомати складають списки і готуються до проведення навчальних зборів. Киянина Володимира Солоненка, який має права водія категорії С (вантажівок), записали одразу, оскільки у військкоматі на той момент був дефіцит водіїв, однак через півдня сказали готуватися на десятиденні збори для навчання на операторів обслуговування автоматичних систем управління. «Наскільки я зрозумів, це мають бути просто навчання, без казарм, без автоматів, без форми. Коли я приїхав на місце збору, частину спеціальностей там залишили, а нам сказали повертатися додому і бути на зв’язку. Скільки чекати, поки що не пояснили. Але хочу сказати, що серед нас були чоловіки переважно середнього віку, і настрій у всіх був бойовий», — розповів Володимир.

Свою мобілізацію оголосив і Правий сектор. «Усвідомлюючи всі небезпеки, котрі нависли над українською державністю, Центральний штаб Правого сектору наказує всім своїм підрозділам провести термінову мобілізацію і озброєння, а також у залежності від конкретної ситуації в регіоні максимально координувати свої дії iз ЗСУ, СБУ та МВС», — зазначено в заяві організації.

Про курси волонтерів для надання першої медичної допомоги та догляду за хворими і пораненими оголосили Товариство Червоного Хреста та клініка «Борис». У першу чергу закликають приходити студентів медичних університетів i людей, обiзнаних iз медичною справою. Навчальні групи працюватимуть у міру комплектації.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>