«Брестські фортеці» у Криму

«Ми складали присягу на вірність Україні й будемо її дотримуватися. Здаватися не збираємося», — говорить «УМ» Дмитро Делятицький, командир 1–го Феодосійського окремого батальйону морської піхоти ВМС України. Настрій у підполковника Делятицького бойовий. «Наші БТРи, — каже, — у строю. Паніки серед матросів немає». Проте і він змушений визнати, що батальйон «потребує моральної підтримки, уваги ЗМІ».

Дислокований у Феодосії батальйон морпіхів зусібіч оточений військовими Чорноморського флоту і важкою технікою: головний вхід до частини перекрили російські БТР, «Урал» та КамАЗ; на дорозі стоять ще два БТРи, з тилу чергують також три бронетранспортери. Перед «парадним» — нечисленний пікет проросійськи налаштованих бабусь і козачків. Судячи з характерної говірки, козачки — не місцеві, прибулі з Росії. Гучномовець, встановлений на мікроавтобусі, крутить цілодобово ту саму «мантру»–зверненя до «чорних беретів»: «не виконувати злочинних наказів самозваного уряду в Києві, переходити на бік кримського народу», за що обіцяють «працевлаштувати і підвищити зарплатню». Як не дивно, але з тильного входу до в/ч можна зайти (звісно, з дозволу комбата). Козачки, які чатують iз зовнішнього боку, після переговорів таки пропускають пресу.

Дмитро Делятицький розповів, що в попередні дні до нього приходили парламентарії. Спершу — підполковник ЧФ РФ Карпушенко, який «висунув рекомендацію скласти зброю і боєприпаси в одному місці, і ми будемо разом це охороняти від екстремістів, які їдуть iз Києва». Така рекомендація була висунута на повному серйозі, підкреслює Делятицький. А наступного дня прибув заступник командувача Південного оперативного командування ЗС РФ, генерал–лейтенант Турчинський iз «просто» пропозицією скласти зброю. Морпіхи відмовилися. Комбат відзначає, що росіяни, які оточили частину, агресії не проявляють. «Ми багатьох офіцерів знаємо особисто, вони нас теж — брали участь у спільних навчаннях на мисі Опук, в парадах у Севастополі». Убивати одне одного ніхто не хоче. Тривожні сигнали дають козачки, каже комбат, — вони шантажують наших тим, що знають, де живуть їхні родини у Феодосії, погрожують вчинити розправу над сім’ями. «Погрози розправитися з моєю родиною я отримував напередодні телефоном», — каже Делятицький.

Подібна ситуація зберігалася вчора до опівдня і поблизу в/ч у селищі Перевальне. Тут між окупантами та заблокованими українськими вояками живим щитом стали дружини українських офіцерів і священики місцевої церкви Московського патріархату. Вони закликали прибульців не провокувати українських військовослужбовців на порушення присяги і закликали зберегти мир.

Украй напружена ситуація в аеропорту «Бельбек», де вночі відбувся штурм адмінкорпусу. Росіяни застосували світло–шумові гранати, заступник керівника авіаційної бригади ПС ЗС України отримав контузію середньої тяжкості. Українським військовикам довелося відступити, проте станом на 15.00 вони утримували під своїм контролем склади зі зброєю, передав агенції УНІАН голова медіа–центру Міноборони Криму Владислав Селезньов. Нападники поставили ультиматум: військові до 16.00 мають перейти на бік «кримської влади, або до українських військовослужбовців будуть вжиті найжорсткіші заходи». Коли це число «УМ» готувалося до друку, новин з цієї точки протистояння не надходило.

Держприкордонслужба зві­тує, що її особовий склад у Криму «продовжує нести службу та залишається вірним присязі та українському народу». Попри блокування Азово–Чорноморського регіонального управління, Сімферопольського прикордонного загону, відділу прикордонної служби «Керч», Керченського та Севастопольського загонів морської охорони прикордонники продовжують нести службу в пункті пропуску «Крим» та аеропорту Сімферополя, повідомляє сайт Держприкордонслужби. Водночас у відомстві констатують посилення тиску з боку російських військових, захоплення прикордонних підрозділів. «Фахівці російського спецназу намагаються здійснювати психологічний тиск на прикордонників та в ультимативній формі вимагають підпорядкуватися новому керівництву АР Крим, — ідеться у повідомленні прес–служби згаданого відомства. — Вони активно ведуть спроби вербування персоналу, вимагають дані оперативних підрозділів та дані оперативних співробітників. Намагаються дізнатися конфіденційну інформацію про керівників структурних підрозділів. До всіх висуваються наполегливі пропозиції щодо співпраці та офіційного працевлаштування». Уночі відбувся напад на Керченський загін морської охорони та вдруге — на Севастопольський загін. Під час захоплення обох морських загонів у підрозділах залишалася незначна кількість військовослужбовців. Решта особового складу залишила місце дислокації на кораблях та катерах, які були передислоковані.