«Обніміться ж, брати мої»

Не День письменника і не День працівника пера, а Всесвітній день миру для письменників. Саме так називається професійне свято творців літератури, яке традиційно відзначають 3 березня. Саме в цей день прозаїки та поети, перекладачі та ілюстратори попри холод і мокрий сніг зібралися бiля пам’ятника Тарасу Шевченку в Києві, щоб виконати заповіт Кобзаря і символічно об’єднати Україну.

Письменники, які приїхали на акцію з різних куточків України, висловили свою солідарність із письменниками і простими жителями Криму і закликали до припинення будь–якої агресії. «Ми святкуємо цю дату третій рік поспіль, але саме сьогодні його назва як ніколи актуальна для усіх нас, — розповіла дитяча письменниця, організатор акції Лариса Ніцой. — Сьогодні ми закликаємо людей до миру, до щастя, до об’єднання. У березні маємо приємне поєднання нашого свята з днем народження Кобзаря. Тож наше свято, можна сказати, у квадраті».

Після палких промов біля пам’ятника учасники акції прочитали «І мертвим, і живим...», буквально виконали заклик Шевченка «Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!» і рушили ходою до Майдану, щоб з великої сцени прочитати вірші, написані на барикадах. «Письменники завжди були в центрі суспільного життя, — переконана молода поетка Алла Миколаєнко. — З огляду на події, які відбуваються в країні, справді треба обійнятися, як говорив наш Кобзар. Словом, ми за мир, за спокій у нашій країні і за єдність нашої держави».